Главная

Объявления




Хвороби та їх лікування

Адреса редакції

01001, Україна м. Київ, 
вул. Хрещатик, 7

Медицина

Ошибка
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
  • Unable to load Cache Storage: database
Лекарственные растения, фитотерапия, лікарські рослини
Гинкго Билоба (фото)






Подробнее...
 
Лён обыкновенный (фото)

 
Мак польовий (самосійка)

Мак польовий МАК ПОЛЬОВИЙ (САМОСІЙКА) –

Papaver rhoeas L.

Родина Макові — Papaveraceae

Як виглядає? Однорічна трав'яниста рослина 30—90 см заввишки, з щетинистим квітконосним стеблом і листками. Листки розсічені, з видовженими гострозубчастими частками. Квітки великі, пелюстки їх яскраво-червоні, звичайно з великою темною плямою біля основи. Плід — коробочка, в якій при достиганні утворюються отвори, через які висівається насіння. Цвіте в травні—липні.

Де росте? При дорогах, у посівах озимих культур, на погано оброблених ділянках, засмічених місцях.

Що збирають? У травні — червні пелюстки квіток.

Коли застосовують? Червоні пелюстки маку містять алкалоїд реадин, мекоціанін, слиз. Застосовують їх як болезаспокійливий засіб, при хворобах дихальних шляхів, проти кашлю. Відвар на молоці вживають при кору (щоб зумовити висип) та хворобах сечового міруха, а також при дизентерії і проносах у дітей, з медом — проти посиленої пітливості.

Використовують у вигляді відвару з водою або з молоком. 10 і спорошкованих макових пелюсток варять в 1 склянці води або молока. Вживають по 1 столовій ложці тричі на день, а при безсонні — 1 столову ложку — за півгодини перед сном.

Застосовують також відвар на меду. На 1 склянку води беруть 2 чайні ложки меду, варять 5—10 хвилин, додають 2 чайні ложки спорошкованих пелюсток маку і п'ють по 1 чанній ложці тричі на день. В молочному соку рослин є отруйні алкалоїди протопен і тебаїн.


 
Перстач прямостоячий (калган)

Перстач прямостоячийПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ (КАЛГАН) —

Potentilla erecta (L.) Натре

Родина Розові — Rosaceae

Як виглядає? Трав'яниста багаторічна рослина 10—40 см заввишки, з товстим, вигнутим або простим, циліндричним, бага-тоголовковим, всередині червоним кореневищем і численними придатковими корінцями. Стебла тягнуться вгору. Вони коротко-пухнасті. Листки трійчасті, сидячі, надрізано-пилчасті з притисненими волосками. Квітки на довгих квітконіжках, виходять поодиноко з пазух листків або верхівок стебла, віночок їх з чотирьох золотаво-жовтих пелюсток, при основі з червоною плямою. Чашечки з чотирьох внутрішніх і стількох же зовнішніх часток, які чергуються між собою. Цвіте в червні — жовтні.

Де росте? На більшій частині території України — на вогких луках, пасовиськах, у степовій зоні — по долинах рік, в лісах Закарпаття, Карпат, на Поліссі, зрідка в Лісостепу. Не росте в Криму.

Що й коли збирають? Викопують кореневищ рано навесні або пізно восени (вони пахнуть трояндами). Старі корені в темряві фосфоресціюють. Підсушені протягом 8 днів па свіжому повітрі, досушують в печах при температурі не вищій 70°.

Коли застосовують? При ахілії, проносах, коліках, гемоколітах; при кровотечах, геморої, як засіб кровоспинний, бактерицидний, що виявляє в'яжучу дію; також при недокрів'ї (завдяки глікозиду терментиліну, катехіновим, дубильним речовинам — близько 20%,— хіноновій кислоті аглікону, гіркому тритерпеновому глікозиду хіновину, торментолу, смолі, гумі, леткій олії); при виразках шлунка і кишок; емфіземі, туберкульозі легень, при маткових захворюваннях з болями та при болісних менструаціях.

Вжизають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку трохи потовченого кореня; кип'ятять 10 хвилин. П'ють по 1—2 склянки на день, ковтками, за півгодини до їди, дотримуючись при колітах з неприємним запахом і наявності слизу в калових масах дієти без м'яса, сала, риби, яєць, солі, алкогольних напоїв тощо. Хворі лежать у ліжку, їм кладуть теплу грілку на живіт.


Подробнее...
 
Золототисячник малий (центурія)

Золототисячник малийЗОЛОТОТИСЯЧНИК МАЛИЙ (ЦЕНТУРІЯ) —

Centaurium minus Moench.

Родина Тирличеві — Gentianaceae

Як виглядає? Одно- або дворічна трав'яниста рослина 15—40 см заввишки, від середини стебла розгалужено-галузиста. Нижні листки яйцевидні і довгасто-яйцевидні, тупі, зібрані в прикореневу розетку, верхні — гострі, супротивні, всі з 5 жилками. Квітки в густих щитковидних суцвіттях, розташовані на одні" висоті, містяться в розгалуженнях стебел і на кінцях гілок, темно-рожеві, розкриваються перед сходом сонця. Смак рослини гіркий, запах ніжний. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? По всій території України — на лісових галявинах, сухих луках, схилах, серед чагарників.

Коли й що збирають? Усю рослину, на початку цвітіння, вириваючи її з корінням.

Коли застосовують? При поганому апетиті, нестравності шлунка, млявій перистальтиці кишок (стимулює секрецію і перистальтику і виявляє дещо проносну дію), при недостатній кислотності шлункового соку, печії, при хворобах печінки і жовчних шляхів, як глистогінний засіб, а також при грипі, малярії, цукровому діабеті, недокрів'ї (дія гіркого глікозиду генціопікрину — сритаурину,— алкалоїду генціаніну, гіркот еритроцентаурину й еритраміну, флавоноїдів, фітостерину, лактону магнію, пальмітинової і стеаринової кислот, леткої олії, смоли, вітаміну С, дубильних речовин), алкоголізмі. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібненого золототисячника і настоюють 10 хвилин. П'ють 1 склянку натщесерце, ковтками (при хронічних розладах кишок п'ють напар з суміші (порівну) звіробою і сухоцвіту — 2 склянки: першу натщесерце, другу за 4 рази, через годину після їди). При запаленні жовчного міхура (холециститі), як рекомендує М. А. Носаль, 3 чайні ложки суміші (порівну) золототисячника, кореневища аїру і квіток цмину піскового настоюють у 2 склянках холодної води з вечора до ранку, вранці кип'ятять 5—7 хвилин і випивають 1 склянку натщесерце, а решту за 4 рази після їди

При болях у шлунку із здуттям кишок 1 столову ложку кореневища аїру кип'ятять 10 хвилин у 1 л води. У дуже гарячий відвар сиплють 2 столові ложки подрібненого золототисячника. 1 столову ложку полину гіркого і 1 столову ложку звіробою та по І чайній ложці холодної м'яти і кореня валеріани і парять півгодини в духовці. Проціджують і п'ють 1 склянку натщесернс решту за 4 рази протягом дня.

При грипі 4 столові ложки суміші (порівну) трави золототисячника, листків бобівника і квіток ромашки заливають 3 склянками окропу, настоюють 10 хвилин і випивають протягом дня. Ввечері випивають 100 г горілки, нагрітої з 1 ложкою меду. Сон і потіння перемагають грип.

При приступах малярії в 1 л води кип'ятять 2 столові ложни дрібно порізаного кореня шипшини і 1 столову ложку кори ясена. В дуже гарячий відвар сиплють 1 столову ложку золототисячника і по 1 чайній ложці листків бобівника і квіток ромашки та напарюють у духовці півгодини. Підсолоджують медом або цукром і випивають весь напар за 5 разів протягом дня. Курс лікування — 7—10 днів (за М. А. Носалем).


Подробнее...
 
Лапчатка прямостоячая (калган)

Лапчатка прямостоячая ЛАПЧАТКА ПРЯМОСТОЯЧАЯ (калган, узик)
(
Перстач прямостоячий (калган))

Многолетнее травянистое растение до 50 см высотой. Корни мелкие, тонкие, многочисленные, густо покрывают толстое деревянистое, почти горизонтальное корневище, красного цвета снаружи и желтовато-белое внутри. Стебли тонкие, ветвистые, прямостоячие с волосками. Листья тройчатые, очередные, сидячие, желтоватые. Цветки одиночные, пазушные, четырехчленные, в отличие от других лапчаток, на длинных цветоножках, желтые. Плоды — листовки, гладкие. Цветет с мая по август.

Растение распространено повсеместно. Произрастает в лесах, по сырым лугам, кустарникам, полянам, на песчаной почве.

С лечебной целью используются корневища 3—7 см длиной без корней, листья, корень, а иногда и все растение. Траву собирают во время цветения, корневища — осенью или весною до появления листьев. Срок хранения сырья 6—8 лет.

Во врачебной практике используют настои из корневищ лапчатки прямостоячей как вяжущее, бактерицидное и кровоостанавливающее средство при дизентерии и язвенном колите, при различных заболеваниях желудочно-кишечного тракта (энтериты, энтероколиты, диспепсии), дизентерии, желудочных язвах, как кровоостанавливающее при внутренних кровотечениях: легочных, кишечных, маточных. Эффективны препараты из корневища при воспалениях и язвах желудка и кишок, эмфиземе, туберкулезе легких и особенно при поносах и кашле, а также при заболеваниях печени, желтухе, подагре и ревматизме.


Подробнее...
 
Лекарственные формы из растительного сырья и правила выписывания лекарственных препаратов

Подробнее...
 
Лилия кудреватая (саранка)

Лилия кудреватаяЛИЛИЯ КУДРЕВАТАЯ (саранка, царские кудри)

Многолетнее травянистое растение до 100 см высотой, вырастающее изжелтой луковицы, состоящей из многочисленных мясистых чешуи. Листья продолговато-лапчатые, расположены мутовкой, по 5—6. Цветки крупные, грязно-розовые с фиолетовыми пятнами и лепестками, загнутыми назад, на верхушке стебля по 3—10 штук. Цветет в июне—июле. Медонос.

Распространена в лесной и лесостепной зонах Сибири. Растет на лесных лугах, в хвойных и березовых лесах, поднимается по склонам выше границ лесов.

В народной медицине настой клубней (луковиц) пьют при зубной боли, нервных потрясениях, плохом настроении («от тоски»). Сок обладает ранозаживляющим действием. Отвар цветков пьют при заболеваниях желчного пузыря. Листья прикладывают к ожогам для уменьшения воспаления. Клубни съедобны.


 
Болезни слизистой оболочки полости рта

Подробнее...
 
Смерека європейська (ялина)
Рейтинг пользователей: / 6
ХудшийЛучший 

Смерека європейськаСМЕРЕКА ЄВРОПЕЙСЬКА (ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА) —

Picea excelsa Link.

Родина Соснові — Pinaceae

Як виглядає? Хвойне вічнозелене дерево 20—50 м заввишки. Крона пірамідальна, низько опущена. Кора червона або сіра, злущується тонкими лусками. Листки (глиця, чатина) запашні, чотиригранні і гострокінцеві яскраво- або темно-зелені, густо покривають гілки. Однодомна рослина. Мікроспори (пилок) утворюються в мікроспорангіях (пильниках), які містяться на мікро-стробілах, зібраних в довгасто-циліндричні стробіли («колоски») в пазухах світло-зелених, лусковидних листочків однорічних нагонів, на кінцях гілок. Жіночі насіннєві шишки висячі, довгасто-циліндричні, спочатку червоні, потім зелені, нарешті бурі, лускаті, 10—16 см завдовжки і 3—4 см завширшки. Насіння темно-буре з крилом, яке втричі довше за нього. Цвіте у травні.

Де росте? В Карпатах, рідше — в Прикарпатті; утворює великі лісові масиви, острівні місцевиростання — в Розточчі, Західному і Волинському Лісостепу, Західному Поліссі, дуже рідко — на Житомирському і Чернігівському Поліссі. Як декоративна рослина росте в парках, у снігозахисних огорожах. Широко культивується по всій території України.

Що й коли збирають? Зелені пагони і молоді шишки, навесні.

Коли застосовують? При запаленні легень, кашлі, для очищення крові при висипах і лишаях на тілі, при цинзі, для лікування ревматизму (з пагонів, кори, глиці добувають летку олію, потрібну для виготовлення синтетичної камфори — ліків, які застосовуються при хворобах серця). В промисловості камфору також одержують з ялиці сибірської. Вживають у вигляді чаю. 75 г пагонів намочують на кілька годин у 1 л води, потім кип'ятять і настоюють 10 хвилин. П'ють, підсолоджені медом або цукром, 1—2 склянки на день.

При гнійних бронхітах беруть 1 столову ложку суміші молодих пагонів смереки або сосни, коренів алтеї, коренів солодцю (локричного кореня), листків шавлії і насіння фенхелю в співвідношенні 1:2:2:1:1 і хвилинку заварюють в 2 склянках окропу, настоюють кілька годин у духовці, відціджують і вживають по 2 столові ложки кожні 2—3 години.

При бронхіальній астмі, бронхоектазах, гнійному бронхіті, коклюші 4 повні чайні ложки суміші (порівну) смерекових або соснових молодих пагонів, листків подорожника і підбілу звичайного настоюють 2 години в 1 склянці холодної води, варять 5 хвилин і випивають протягом дня за 3 рази. Або беруть 4 повні чайні ложки суміші (порівну) смерекових або соснових бруньок, листків розмарину, шишкоягід ялівцю і кореня алтеї на 1 склянку води. Приготовляють і вживають так само.


Подробнее...
 
« ПерваяПредыдущая12345678910СледующаяПоследняя »

Страница 1 из 82