Ефедра хвощова (Ephedra equisetina);
ефедра гірська; эфедра хвощевая

Дводомна високогірна рослина родини ефедрових. Густогіллястий кущ або деревце до 1,5— 2,5 м заввишки. Однорічні зелені гілочки прямі, гладенькі, поздовжньо борозенчасті, члени­сті, з меживузлями до 4 см, розміщені кільцем або супро­тивно. Листки супротивні, ре­дуковані, плівчасті, червоно-ко­ричневі, 1—2,5 мм завдовжки. Квітки дрібні, одностатеві, зіб­рані колосками; жіночі колоски одноквіткові, чоловічі — 2—4-квіткові, одиничні або зібрані по 2—3. Плід — однонасінна чер­вона м'ясиста куляста шишко­ягода. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Ефедра хвощова трапляється в гірських районах Середньої і Центральної Азії на відкритих скелястих схилах, щебеневих осипах на висоті 1000—1800 м над рівнем моря. На Україні є в колекціях деяких ботанічних садів.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використовують зелені незадерев’янілі па­гони рослини (Herba Ephedrae). Заготовляти сировину почи­нають у квітні й закінчують пізно восени, припиняючи її лише на період росту нових гілочок (приблизно з середини травня і до кінця червня). Су­шать сировину прямо на полі, складаючи стіжками завширш­ки і м, заввишки 1 —1,5 м довільної довжини. Сухої си­ровини виходить 50—60%. Строк придатності — 1 рік. Трава ефед­ри є сировиною для промис­лового виробництва алкалоїду ефедрину, аптеками не відпу­скається.

Хімічний склад. Зелені пагони рослини  містять  алкалоїди (до 3,5%), дубильні (до 14%) і барвні речовини, аскорбінову кис­лоту (до 660 мг %). До складу алкалоїдів входять ефедрин (до 90%), псевдоефедрин та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання. Терапевтична актив­ність рослини зумовлена наяв­ністю в ній алкалоїду ефед­рину, який належить до симпатоміметичних засобів; він спри­чинює звуження судин, підвищен­ня артеріального тиску, сприяє розширенню бронхів, гальмує пе­ристальтику кишок, трохи збіль­шує вміст цукру в крові. Крім того, ефедрин стимулює цент­ральну нервову систему, збу­джує дихальний центр. Порів­няно з адреналіном ефедрин діє слабше, але довше. Застосуван­ня ефедрину показане при зни­женому артеріальному тиску, колапсі, бронхіальній астмі, кок­люші, сінній гарячці, кропив'ян­ці, морській хворобі, при от­руєнні наркотиками і снотвор­ними речовинами. Його вико­ристовують і коли необхідно розширювати зіниці та звужу­вати судини в офтальмологічній та оториноларингологічній прак­тиці. Ефедрин входить до складу комплексного протиастматичного засобу теофедрину. Ефедрин має здатність (особливо при пе­редозуванні) спричинювати ряд небажаних токсичних явищ, а саме: нудоту; блювання, запа­морочення, серцебиття, арте­ріальну гіпертензію, нервове збудження, безсоння, тремтіння кінцівок, анурію, гіпергідроз та висипи на шкірі.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — ефедрину гідрохлорид (Ephedrini hydrochloridum) при­значають по 1 таблетці 2—3 рази на день до їди, а для купірування приступу бронхіальної астми вводять підшкірно по 0,5—1 мл 0,5%-ного розчину.

Протипоказано застосо­вувати ефедрин при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, інфаркті міо­карда, кардіосклерозі, гіпертиреозі та цукровому діабеті.