Главная Е Евкаліпт кулястий - Eucalyptus globulus

Рекламна пауза




Медицина

Евкаліпт кулястий - Eucalyptus globulus

Евкаліпт кулястий (Eucalyptus globulus).
Родина миртових — Myrtaceae.

З лікувальною метою використовують його листя.

Батьківщиною евкаліпта є Австралія і Нова Зеландія. В нашій країні це дерево широко вирощують тепер на Кавказі, в Криму та в усіх інших південних районах.

Евкаліпт — високе, іноді до 150 м, вічнозелене дерево з ланцетовидними, синювато-зеленими, багатими на ефірну олію листками та з квітами в їхніх пазухах.

Велике поширення евкаліпта пояснюється широким використанням цього дерева: листя — для потреб медицини, кори — для дублення шкіри та інших матеріалів, деревини — для виготовлення меблів та для суднобудування. Крім того, як красиве дерево, яке до того ще й оздоровлює повітря своїм смолистим запахом, евкаліпт розводять і з декоративною метою. Це дерево є й прекрасним медоносом.

Хімічний склад евкаліпта достатньо вивчено. Встановлено, що в ньому багато дубильних речовин, ефірної олії та фітонцидів,

У фармакологічному відношенні препарати з листя евкаліпта є корисним відхаркувальним, в'яжучим, болетамувальним, протималярійним і головним чином протигнильним, дезинфікуючим засобом.

Евкаліптова олія, а особливо чистий цинеол з неї, виявляють чудову антипаразитну дію: ці препарати відлякують і навіть убивають комах (комарів, москітів та мурашок).

Листя цього дерева ціниться завдяки ефірній олії, яка є в ньому. Препарати з евкаліптового листя застосовують і як зовнішній засіб при наривах, гнійних ранах і при білях у жінок.

Ефірну олію з евкаліптового листя (її продають в аптеках) застосовують для полоскання горла, при ангіні та для інгаляцій, при запаленні слизової оболонки гортані й трахеї, для втирання та як болетамувальний засіб при невралгії й ревматизмі.

При внутрішньому вживанні евкаліптової олії не помічено ніяких шкідливих побічних явищ, отже, вона не подразнює нирок навіть у осіб, які хворіють на нефрит.

Способи застосування. Відвари: 1) для внутрішнього вживання: 10,0—200,0; по 1 столовій ложці

3 рази на день; а також для полоскань;

2) для промивання ран, спринцювання й змочування тампонів: 30,0-200,0. Достатньо 1—3 склянок відвару на літр води.



Також рекомендуємо переглянути