ЕВКАЛІПТ КУЛЯСТИЙ —

Eucalyptus globulus Labill.

Родина Миртові — Myrtaceae

Як виглядає? Високе, до 150 м дерево. Листки ланцетовидні, синювато-зелені, покриті товстим восковим шаром і тому виглядають сріблясто-білими. Вони багаті на летку олію, до складу якої входить цінеол, кампфен, фенхен, терпінеол, небагато сесквітерпенів та дубильні речовини й фітонциди. Квітки великі, з багатьма тичинками і зеленою чашечкою. Цвіте влітку. Широко культивується на Кавказі.

Де росте? Культивують на Південному узбережжі Криму.

Що й коли збирають? Восени і взимку збирають листки, які набули вузьколанцетної форми, стали серповиднозігнутими.

Коли застосовують? Як засіб відхаркувальний, антисептичний, фітонцидний, болетамувальний, протималярійний, протизапальний, протимікробний, глистогінний; при гнійних бронхітах, бронхіальній астмі, грипі, скарлатині (гарячий настій 5 г листків на 1 склянку окропу), гіпертонії. Фітонциди, що містяться в олії, за дією перевершують дію пеніциліну, стрептоміцину, ауреоміцину, фенолу. Для вживання всередину готують відвар з 20 г листків на 200 мл води, п'ють по 1 столовій ложці тричі на день.

Для полоскання рота, горла, промивання ран, спринцювання, змочування тампонів беруть 1 склянку відвару з 30 г евкаліпту кулястого у 200 мл води на півлітра води. Чистий відвар застосовують для інгаляцій.

Евкаліптовою олією, розчиненою в соняшниковій олії (2:100), змащують носові ходи при грипі; змішаною зі скипидаром камфорною олією, камфорним спиртом натирають болісні місця при невралгії, люмбаго, ревматизмі.

А також зверніть увагу на статтю Эвкалипт