Аконіт дібровний (Aconitum nemorosum);
аконіт гайовий; аконит противоядный

Обережно ОТРУТА !

Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Корені веретеноподібно потовщені. Стебло прямостояче, просте, коротко-опушене, 40—100 см заввишки. Листки багаторазово пальчасто-розсічені, частки ланцетні або широколанцетні. Квітки зигоморфні, жовті, в щільних китицях. Плід — збірний, з опушених листянок. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Трапляється на Лівобережжі в Лісостепу і на півночі Степу в лісах, по чагарниках, на узліссях.

Заготівля і зберігання. Використовують коренебульби (Tuber Асоniti),зібрані восени. З 4 кг сирих коренебульб одержують 1 кг сухих. У народній медицині, крім цього, використовують траву (Herba Aconiti), заготовлену до цвітіння рослини. Сушать сировину в затінку: на горищах або під наметами. Зберігають у добре провітрюваних приміщеннях.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Коренебульби Аконіта дібровного містять алкалоїди (1,2—3,4%), органічні кислоти, кумарини (0,3%), крохмаль. До складу алкалоїдів входять аконітин (0,6%), аконіфін, ацетилзонгорин, ацетилзонгорамін, ацетилнапелін, зонгорин, зонгорамін, ізоболдин, караколін, караколідин, неолін, норзонгорин, напелін, феніл-В-нафтиламін. У надземних органах виявлено алкалоїди, флавоноїди, аскорбінову кислоту тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Аконіт дібровний виявляє виражену болетамувальну дію. Виявлено й антимікробні та протипухлинні властивості рослини. Зовнішньо у вигляді мазі або внутрішньо у вигляді настойки Аконіт дібровний використовують як болетамувальний засіб при ревматизмі, невралгіях, мігрені, зубному болю та при інших захворюваннях. У народній медицині Аконіт дібровний використовують і при туберкульозі легень, при простудних захворюваннях та ішіасі. Відоме також використання його при злоякісних новоутвореннях (внутрішньо і зовнішньо).

Лікарські форми і застосування. Застосовують Аконіт дібровний у вигляді настойки під наглядом лікаря і під його особисту відповідальність. За даними болгарських учених, терапевтична доза аконітину, як найтоксичнішого алкалоїду,—0,02 — 0,03 мг 2—3 рази на добу. При заготівлі, зберіганні й використанні Аконіту дібровного (як і інших аконітів) слід пам'ятати, що це смертельно отруйна рослина! При перших ознаках отруєння (відчуття оніміння язика, лиця і всього тіла, печіння в грудях і животі, нудота, блювання) необхідно негайно викликати швидку допомогу, а потерпілому надати першу допомогу

Вважається й протималярійним та антигельмінтним засобом. Препарати Аконіта дібровного виявляють гіпертензивну та протиаритмічну дію, а також мають антитоксичні властивості при отруєннях Аконітом джунгарським.

Смертельно отруйна рослина!