Актинідія пурпурова (Actinidia рumwеа);
актинидия пурпурная

Багаторічна рослина родини Актинідієвих. Виткий кущ-ліана 8—10 м завдовжки. Листки чергові, цілісні, зверху темно-зелені, знизу — ясно-зелені, голі або опушені вздовж центральної жилки. Квітки дводомні, правильні, 5-пелюсткові, білі, одиничні. Плід — ягода пурпурового кольору, з носиком, від яйцевидної до видовженої форми з соковитим м'якушем, 2—2,5 см завдовжки. Цвіте у липні.

Поширення. Походить з Китаю. На теренах колишнього СРСР вирощують у ботанічних садах як декоративну і плодоягідну рослину.

Заготівля і зберігання. Використовують плоди. Оскільки достиглі плоди швидко псуються, їх для тимчасового зберігання і транспортування збирають недозрілими. Ягоди добре зберігаються заморожені і висушені.

Хімічний склад. Плоди містять аскорбінову кислоту (85,8—112,0 мг %), цукри (4,4—7,6 %), каротин (0,06—0,10 мг %), катехіни (20,0—26,2 мг %), антоціани (37,2—125,0 мг %) тощо.

Використання. Плоди Актинідії пурпорової використовують так, як і плоди актинідії гострої та актинідії коломікти. Сік із ягід Актинідії пурпорової — добрий замінник апельсинового соку. Сік або свіжі плоди Актинідії пурпорової цілюще впливають на роботу кишечника, особливо у дітей. Для приготування з плодів Актинідії пурпорової желе, в якому довго зберігається аскорбінова кислота, свіжі ягоди перетирають з цукровим піском у пропорції 2:3 за вагою. Зберігають при температурі не вищій за 15°. Для задоволення добової потреби в вітаміні С досить 10—15 г такого желе.