Аґрус звичайний (Grossularia reclinata); родина Аґрусових (Grossulariaceae); 
крыжовник обыкновенный

Ми звикли вважати, що аґрус — винятко­во садова рослина. Виявляється, дикорослий аґрус росте на Кавказі й у Карпатах зовсім незалежно від людини. У садах розводять культурні форми й сорти цієї рослини. Хруст­кі, кисло-солодкі ягоди аґрусу — улюблені ла­сощі дітей, а варення з чорноплідних сортів здатне задовольнити навіть найвишуканіший смак.

Аґрус — кущ з колючими пагонами, до 150 см заввишки. Листки рослини 3-5-лопа-теві, зубчасті. Квітки зеленкуваті або черво­нуваті (залежно від форми та сорту), одиноч­ні чи у 2-3-квіткових китицях. Плід — ягода округлої або еліптичної форми, білого, жов­того, червоного чи чорного кольору. Цвіте рослина у травні—червні, плоди дозрівають у липні-серпні.

Аґрус — не тільки ласощі, а й лікарська рослина. Його плоди містять до 10% цукрів (фруктози, глюкози, сахарози), органічні кис­лоти (переважно лимонну та яблучну), пекти­нові речовини, вітамін С (до 30мг%), каротин (провітамін А), вітамін Е, фолієву кислоту, різні пігменти, мікро- та макроелементи.

Аґрус корисно вживати при гіпертонічній хворобі, анемії, хронічних запорах, хворобах нирок і сечового міхура, порушенні обміну речовин та ожирінні. Його плоди — чудовий засіб для запобігання атеросклерозу і капі­лярних крововиливів. Ягоди аґрусу смачні, проте не для всіх корисні. Хворі на виразку шлунка та дванадцятипалої кишки повинні утримуватися від їх вживання.

Бджоли теж люблять аґрус, із задоволен­ням відвідують його квіти для збирання не­ктару. І не даремно! З 1 гектара заростей рос­лини вони збирають до 100 кг меду.

Умілі господині готують з аґрусу не тіль­ки варення, а й морси, а також плодове вино.

Плоди аґрусу не рекомендують вживати при колітах і ентеритах, що супроводжуються проносом.