Алтея лікарська (Althaea officinalis);
проскурняк, просвірняк, рожа, гордовля, папурник, слизник;
родина Мальвових (Malvaceae);
алтей лекарственный

Алтея — найближча родичка садової мальви, яку так часто висаджують у південній частині Росії та в Україні у палісадниках і вздовж плотів. Багаторічна трав'яниста рослина з прямостійними, слабо розгалуженими стеблами, до 150 см заввишки. Листки чергові, верхні — цілісні, яйцеподібні, нижні та середні — пальчастолопатеві, зубчасті з країв. Цвіте у червні-серпні. Квітки білі, рожеві або червоні, діаметром 1-3 см, розташовані у пазухах листків, утворюють суцвіття — рідку китицю. Плід — дископодібна багатосім'янка, дозріває у вересні. Насіння темно-буре, завдовжки 2-2,7 мм. Найчастіше росте у південній частині Росії, але трапляється і в середній смузі, а також на Кавказі й у Західному Сибіру, є в Середній Азії та Казахстані, переважно на луках, схилах гір, по берегах озер і річок. В Україні зростає на всій території у вологих місцях — по берегах озер, ставків, річок, стариць, на болотистих і солонцюватих місцях, серед чагарників. Алтею вирощують на спеціальних плантаціях як лікарську рослину.

З лікувальною метою використовують корені. Заготовляють рослину, починаючи з дворічного віку, восени, після відмирання надземної частини. Викопані корені одразу промивають холодною проточною водою, обсушують, знімають з них кору і розрізають вздовж на 2-4 частини. Потім отриману сировину швидко сушать під укриттям на повітрі чи у сушарці при температурі 30-35 °С. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін придатності сировини — до З років.

Корені алтеї містять велику кількість слизу (до 35%), крохмаль (37%), цукор (8%) та багато інших складних органічних речовин, включно з незначною кількістю ефірної олії.

Лікарські властивості алтеї відомі з давнини. Ще Авіценна рекомендував пити відвар коренів рослини при каменях у сечовому міхурі та пухлинах. Препарати, які отримують з коренів рослини, мають пом'якшувальну, відхаркувальну, обволікаючу і протизапальну дію. Корені застосовують у науковій і народній (здавна!) медицині у вигляді відварів та настоїв при захворюваннях органів дихання (бронхітах, трахеїтах, фарингітах, запаленні легень, бронхіальній астмі, кашлюку), виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритах і проносах. Настоєм та екстрактом рослини (приймають внутрішньо) лікують екземи і псоріаз. У народній медицині, крім того, використовують відвар коренів при захворюваннях сечовивідних шляхів і нирок, для полоскання порожнини рота й промивання очей при різних запальних явищах.

Алтею широко застосовують у дієтичному харчуванні — з неї готують слизисті відвари, які сприятливо впливають на роботу шлунково-кишкового тракту при відповідних захворюваннях. Корені рослини також входять до складу лікувальних грудних чаїв.

Алтея — чудовий медонос. У південних районах Росії її медова продуктивність на другий рік становить близько 400 кг з 1 гектара плантацій. Бджоли добре відвідують квітки рослини, збирають не тільки нектар, а й світло-жовтий пилок.

Відвар коренів. 2 столові ложки подрібнених сухих коренів алтеї на 200 мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані протягом 10-15 хв., охолоджують, проціджують і віджимають, доливають теплої кип'яченої води до початкового об'єму. П'ють відвар теплим (30-35 °С) по 1/2-1/3 склянки 3-4 рази на день після їди.