Буркун лікарський (Melilotus officinalis);
варгун, борконь, буркун жовтий, липка; родина Бобових (Fabaceae);
донник лекарственный

У спекотний липневий полудень на некошеному луці вітерець раптово приносить сильний медвяний запах. Це аромат квітів буркуну, одного з найкращих медоносів.

Буркун лікарський — трав'янистий дворічник, кущистий, з трійчастими листками, дрібнозубчастими з країв. Квітки дрібні, жовті, у багатоквіткових пазушних китицях. Цвіте у червні-серпні. Плід — біб. Буркун широко розповсюджений у середній смузі Росії, на Кавказі, у Сибіру — по луках, сухих пустках, узбіччях доріг і краях полів. В Україні росте по всій території на узліссях, лісових галявинах, біля доріг, канав, на схилах ярів, як бур'ян у садах.

Для приготування ліків збирають верхню частину рослини з квітками (зрізають верхівки завдовжки до 30 см) та бокові пагони. Сушать на сонці чи під укриттям. Після висушування сировину обмолочують і видаляють грубі стебла, які не містять біологічно активних речовин. Сировина придатна до використання протягом двох років.

Трава містить кумарини, органічні кислоти, глікозид мелілотозид, жироподібні речовими (близько 4%), білок (понад 17%) та ефірну олію.

Препарати буркуну лікарського мають пом'якшувальні, відхаркувальні, знеболювальні, заспокійливі, антикоагулюючі та вітрогінні властивості. Вони посилюють кровообіг, зменшують набряки, допомагають при стенокардії і тромбозі коронарних судин. Буркун рекомендують при ревматизмі, бронхіті, туберкульозі легень, судомах, неврастенії, мігрені та клімактеричних неврозах. У народній медицині рослину використовують при кашлі, безсонні, гіпертонічній хворобі, а також для збільшення лактації (виділення молока у матерів-годувальниць).

Зовнішньо траву буркуну призначають у вигляді припарок для прискорення дозрівання фурункулів, при герпесі та тріщинах заднього проходу.

Використовують буркун і як харчову рослину: свіже молоде листя кладуть у супи та салати, а суміш сухих розтертих листків разом з квітками додають як оригінальну пряну заправку до перших і других страв.

Медова продуктивність буркуну 130-270 кг з 1 гектара, 100 квіток рослини за добу виділяють до 15 мг цукру. Буркуковий мед світлий, з ніжним ароматом та приємним смаком, кристалізується в білу дрібнозернисту масу.

Буркун білий (М. albus), родич буркуну лікарського, дуже подібний до попереднього виду, але вищий — досягає висоти 150 см. Квітки цієї рослини білі, зібрані у багатоквіткові пазушні китиці. Росте на луках, у перелісках, інколи у більш вологих місцях; в Україні зростає по всій території на луках, узліссях, схилах, забур'янених місцях. Часто зарості обох видів можна побачити в одному місці. Буркун білий має усі властивості, притаманні буркуну лікарському, зокрема й медоносні. Добра відвідуваність буркунів бджолами відображена у латинській назві Melilotus, що означає «той, що дає мед».

Настій трави. 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу. Настоюють 15-20 хв., проціджують. Приймають по 1/3-1/2 склянки 2 рази на день.

Настій трави. 1 столова ложка сировини на 300 мл окропу, настоюють 2 год., проціджують. П'ють теплим по 1/2 склянки тричі на день при фурункульозах, герпесі й тріщинах заднього проходу.

Вітамінний салат. Варену картоплю нарізають шматочками, посипають дрібно нарізаною цибулею та пошаткованими листками буркуну, заправляють олією чи сметаною, сіль та спеції додають за смаком. Подібний салат можна робити зі свіжим огірком і вареним яйцем.