Барвінок трав'янистий (Vinca herbacea);
барвинок травянистый

Обережно ОТРУТА !

Багаторічна трав'яниста рослина родини барвінкових. Пагони сланкі або висхідні, не вкорінюються, до 100 см завдовжки. Листки округло-яйцевидні або яйцевидні, по краях дрібновійчасті, зверху опушені, на зиму опадають. Квітки пазушні, двостатеві, віночок фіолетово-голубий, до 18 мм у діаметрі. Плід — з 2 листянок. Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте в лісах, переважно байрачних, по узліссях, лісових галявинах, по чагарниках, на полях у Лісостепу й Степу, в передгір'ях і на Південному березі Криму.

Сировина. Використовують траву, зібрану під час і після цвітіння рослини.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава Барвінок трав’янистий містить алкалоїди гербацеїн, гербалін, вінканін, вінкамін, резерпінін, скіміанін, акуаміцин та флавоноїди.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати виявляють гіпотензивну й гіпоглікемічну дію. Особливо цінним є те, що в цьому барвінку, крім алкалоїдів, які мають гіпотензивну властивість, є й рутин. Природне поєднання цих речовин робить рослину особливо перспективною, бо лікування гіпертонії проводиться часто гіпотензивними препаратами разом з рутином. У народній медицині настій трави Барвінка трав’янистого використовують при лікуванні гнійних ран і сверблячих дерматитів, а відвар — при діабеті. Настойку коріння на горілці використовують при виразці шлунка.

Потрібно пам'ятати, що рослина дуже отруйна, тому будь-яке застосування препаратів з неї повинно бути узгоджене з лікарем - фітотерапевтом.

Лікарські форми і застосування. Зовнішньо — настій трави (столова ложка сухої трави на склянку окропу, настоюють 30 хв.) для обмивання і примочок. Рослина отруйна!