Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Вітаміни
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Екзема - лікування травами
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото) |
|
Беладонна звичайна (Atropa belladonna); Обережно ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових. Має товсте, багатоголове кореневище. Стебло пряме, заввишки 60—200 см, товсте, соковите, вгорі вилоподібно розгалужене, залозисто-пухнате. Листки короткочерешкові, яйцевидні або яйцевидно-еліптичні, загострені, цілокраї, в нижній частині стебла чергові, на квітконосних пагонах — зближені попарно, один з них більший. Квітки одиничні, великі, пониклі, коричнево-фіолетові або червоно-бурі, розміщені в пазухах листків. Плід — куляста чорна ягода. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Трапляється в лісах Карпат, на Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, в Криму. Вирощується. Заготівля і зберігання. Для медичних цілей заготовляють листя (Folium Belladonnae) і корені (Radix Belladonnae). Збирають листя під час цвітіння рослини. Після попереднього пров'ялювання його сушать на горищі, під наметом або в сушарках при температурі 30—40°С. Сухої сировини виходить 14—16%. Корені копають восени або навесні. їх миють у холодній воді, розрізають на куски завдовжки до 23 см (товсті розщеплюють) і сушать під наметом або в протоплених приміщеннях. Строк придатності сухої сировини Беладонни звичайної — 2 роки. Хімічний склад. Усі частини рослини містять тропанові алкалоїди: атропін, гіосціамін, скополамін та інші. Максимальний вміст алкалоїдів виявлено в листках у фазі бутонізації і цвітіння рослини, в коренях — у кінці вегетаційного періоду. Окрім алкалоїдів, у листках знайдено глікозид метилескулін; і в листках і в коренях виявлено скополетин. Фармакологічні властивості і використання. Фармакологічні властивості Беладонни звичайної зумовлені головним чином алкалоїдом атропіном. Рослина виявляє протиспазматичну та болетамувальну дію, знижує секрецію слинних, шлункових і потових залоз, розширює зіниці очей, паралізує акомодацію, при спазмах бронхів зумовлює розширення їх, ослаблює перистальтику кишок, прискорює ритм серця. Атропін призначається як спазмолітик при бронхіальній астмі, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, пілороспазмі, хронічному гіперацидному гастриті, спазмах кишечника, при печінкових і ниркових коліках. Його застосовують при брадикардії вагусного походження, атріовентрикулярній блокаді, при стенокардії, інфаркті міокарда. Препарати Беладонни звичайної рекомендуються при функціональних розладах вегетативної нервової системи, алергічних захворюваннях, безсонні, підвищеній збудливості, неврогенному порушенні менструації, туберкульозі легень для зменшення виснажливого потіння, при геморої, для лікування хвороби Паркінсона і паркінсонізму різного походження. Атропін використовують і в очній практиці для лікування й діагностичних цілей (ірити, іридоцикліти, кератити, увеїти). Як протиотруту його використовують при отруєнні морфіном, карбохоліном, мускарином, пілокарпіном, прозерином, фізостигліном та іншими речовинами, а також при отруєнні грибами. В народній медицині відвар коріння застосовували при подагрі, ревматизмі, невралгії, як зовнішній болетамувальний засіб. Лікарські форми і застосування. Свіжий сік рослини по 5—10 крапель 2—3 рази на день; порошок із листя по 0,01—0,02 г 2—3 рази на день. З готових аптечних препаратів застосовують: сухий екстракт беладонни (Extractum Belladonnae siccum) по 0,01—0,02 г як спазмолітичний засіб; Потрібно пам'ятати, що рослина дуже отруйна, тому будь-яке застосування препаратів з неї повинно бути узгоджене з лікарем - фітотерапевтом. Беладонна звичайна — смертельно отруйна рослина. Заготівля, переробка, зберігання і застосування потребують виконання застережних заходів. При перших ознаках отруєння (почервоніння обличчя, запаморочення, розширення зіниць, зниження потовідділення, прискорення пульсу) треба негайно викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу. Також рекомендуємо переглянути |