Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Вітаміни
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Екзема - лікування травами
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Бадан товстолистий - Bergenia crassifolia (О.П.Попов) |
|
Бадан товстолистий (Bergenia crassifolia), монгольський чай, чагир. З лікувальною метою використовують корінь, а іноді й листки цієї рослини. Бадан товстолистий росте в Західному й Східному Сибіру та в Середній Азії на кам'янистих схилах і розсипах; багато його росте й на Алтаї. Це багаторічна трав'яниста рослина. Прикореневі листки у бадану цупкі, блискучі, восени яскраво-червоні, утворюють собою велику розетку. Стебло, або безлиста ніжка суцвіття, голе, в два рази довше за листки з їхніми корінцями. Цвіте бадан рано навесні, ще до того, як у нього розпускається листя. Квітки у рослини красиві, яскраво-червоні, зібрані у волотисто-щитковидне суцвіття. Особливо ж примітним у бадану є його кореневище: м'ясисте, завтовшки від пальця руки до тонкого жіночого зап'ястя; воно стелиться, ледве прикрите землею; сильно розгалужується, має багато кореневих мочок і закінчується могутнім коренем, що заглиблюється в землю. Рослина цінна для техніки і для медицини. Через те, що в ній багато дубильних речовин, її використовують у медицині і як кореневий дубитель у шкіряно-взуттєвій промисловості. В середній частині нашої країни бадан вирощують уже давно — близько 200 років. Арбутин, що є в корені бадану, має протигнильну, знезаражуючу й протизапальну дію. Завдяки вмістові дубильних речовин він цінний і як в'яжучий, кровоспинний і як такий, що ущільнює тканини слизових оболонок (а отже і як болетамувальний), засіб. Тому бадан рекомендують при жіночих хворобах, особливо при маткових кровотечах з ерозією (саднами) на шийці матки, а також і при білях. Його корисно застосовувати й при запаленнях та виразках слизової оболонки (у носі, в роті і т. д.). Способи застосування. Для спринцювання й полоскання: 1 столову ложку екстракту бадану беруть на літровий кухоль води для спринцювання вагіни з наступним вливанням самого екстракту в такій кількості, щоб обмивалася вся шийка матки. Затримати цю рідину на 10—15 хвилин. Так треба робити щодня, поки стихне біль і припиниться кровотеча. Наслідок виявляється через 2—3 тижні, а то й раніше. Рідкий екстракт з коріння бадану готують так: беруть 50,0 або 3 повні столові ложки подрібненого коріння на склянку окропу й випаровують до половини (для вищеописаного спринцювання). Для внутрішнього вживання беруть екстракт, який у 3 рази слабший, тобто, 20,0, або 1 повну столову ложку (з горою), коріння на склянку окропу; вживати по 20—30 крапель 1 раз на день. Цей екстракт можна готувати і з прикореневих листків бадану, з рослин, яким не менш як по три роки. • Відвар. Для змазування ясен, які кровоточать, у народі вживають простий відвар 2 чайних ложечок коріння на півсклянки окропу (10,0—90,0). Також рекомендуємо переглянути |