Бадан товстолистий (Bergenia crassifolia), монгольський чай, чагир.
Родина ломикаменевих — Saxifragaceae.

З лікувальною метою використовують корінь, а іноді й листки цієї рослини.

Бадан товстолистий росте в Західному й Східному Сибіру та в Середній Азії на кам'янистих схилах і розсипах; багато його росте й на Алтаї.

Це багаторічна трав'яниста рослина. Прикореневі листки у бадану цупкі, блискучі, восени яскраво-червоні, утворюють собою велику розетку. Стебло, або безлиста ніжка суцвіття, голе, в два рази довше за листки з їхніми корінцями. Цвіте бадан рано навесні, ще до того, як у нього розпускається листя. Квітки у рослини красиві, яскраво-червоні, зібрані у волотисто-щитковидне суцвіття. Особливо ж примітним у бадану є його кореневище: м'ясисте, завтовшки від пальця руки до тонкого жіночого зап'ястя; воно стелиться, ледве прикрите землею; сильно розгалужується, має багато кореневих мочок і закінчується могутнім коренем, що заглиблюється в землю.

Рослина цінна для техніки і для медицини. Через те, що в ній багато дубильних речовин, її використовують у медицині і як кореневий дубитель у шкіряно-взуттєвій промисловості.

В середній частині нашої країни бадан вирощують уже давно — близько 200 років. Арбутин, що є в корені бадану, має протигнильну, знезаражуючу й протизапальну дію. Завдяки вмістові дубильних речовин він цінний і як в'яжучий, кровоспинний і як такий, що ущільнює тканини слизових оболонок (а отже і як болетамувальний), засіб. Тому бадан рекомендують при жіночих хворобах, особливо при маткових кровотечах з ерозією (саднами) на шийці матки, а також і при білях. Його корисно застосовувати й при запаленнях та виразках слизової оболонки (у носі, в роті і т. д.).

Способи застосування. Для спринцювання й полоскання: 1 столову ложку екстракту бадану беруть на літровий кухоль води для спринцювання вагіни з наступним вливанням самого екстракту в такій кількості, щоб обмивалася вся шийка матки. Затримати цю рідину на 10—15 хвилин. Так треба робити щодня, поки стихне біль і припиниться кровотеча. Наслідок виявляється через 2—3 тижні, а то й раніше.

Рідкий екстракт з коріння бадану готують так: беруть 50,0 або 3 повні столові ложки подрібненого коріння на склянку окропу й випаровують до половини (для вищеописаного спринцювання). Для внутрішнього вживання беруть екстракт, який у 3 рази слабший, тобто, 20,0, або 1 повну столову ложку (з горою), коріння на склянку окропу; вживати по 20—30 крапель 1 раз на день. Цей екстракт можна готувати і з прикореневих листків бадану, з рослин, яким не менш як по три роки.

• Відвар. Для змазування ясен, які кровоточать, у народі вживають простий відвар 2 чайних ложечок коріння на півсклянки окропу (10,0—90,0).