Барвінок малий (Vinca minor), хрещатий барвінок.
Родина барвінкових — Аросуnасеае.

З лікувальною метою використовують його траву.

Це багаторічна вічнозелена рослина. Трапляється в дикорослому стані по всій території помірної смуги Радянського Союзу та в усій Європі; на Україні росте переважно в гаях Правобережжя.

Квітучі пагони у барвінку стоячі, до 15 см заввишки, а неплідні стеляться по землі. Листки голі, довгасті, темно-зелені, шкірясті, блискучі. Квітки з чашовидним п'ятироздільним синім віночком і чашечкою. Смак листків дуже гіркий і терпкий. Вважають, що в цій рослині є гірка дубильна речовина.

На основі народного досвіду барвінок застосовують як зміцнювальний, в'яжучий, кровоспинний (злегка) та послабливий (також частково) засіб. Рослину вважають отруйною (серцева отрута), а тому треба суворо дозувати препарати з неї.

Листки барвінку як в'яжучий і загоювальний засіб у науковій медицині застосовують зовнішньо (хоч і рідко), а в народі їх застосовують не тільки зовнішньо — при неприємному запаху з рота, цинзі, але й вживають всередину при бронхітах, ентеритах (запаленні тонких кишок), колітах (запаленні товстих кишок) і зубному болю, при кровотечах.

Барвінок ще недостатньо вивчено, і тому його й застосовують ще мало.

Способи застосування. Відвар: 10,0—200,0; вживати по 1 столовій ложці три рази на день.

Настойка: 20,0; вживати по 5 крапель 3 рази на день.

Зовнішньо: застосовувати відвар, а якщо настойку, то розведену у відношенні 1 : 10.