Бедринець ломикаменевий (великий і малий) (Pimpinella saxifraga),
дрібчасте зіллячко.
Родина зонтичних — Umbelliferae.

З лікувальною метою використовують кореневища й коріння цієї рослини.

Це багаторічна рослина . Поширений бедринець по всій території України, росте на луках і полях, між чагарниками, на узліссях та вздовж доріг. Кореневище в нього багатоголове, гіллясте, бурого кольору, завтовшки з вказівний палець (1,5 см). Корінь зморшкуватий, горбастий, завдовжки до 20 см, завтовшки до 1,5 см, зовні брудно-бурий, зсередини жовто-білий з жовто-бурими крапками. Стебла прямі, заввишки до 75 см, всередині порожні, ззовні голі або вкриті коротким пушком з нитковидними борозенками. Листки непарнопірчасті, нижні листочки — округло-яйцевидні, тупі, зубчасті; останній верхівковий листок — трилопатевий. Квітки білі, зібрані в зонтик.

Цвіте бедринець з червня по жовтень. Кореневища й коріння його збирають, як звичайно, восени або рано навесні. Уже сухий бедринець або його коріння легко можна взнати за його гострим, що подразнює нюх, запахом і гіркувато-гострим смаком.

Коріння бедринцю містить у собі ефірну олію та пімпінелін — особливу речовину, нерозчинну у воді; тому коріння цієї рослини для лікувальної мети краще вживати у вигляді настойки.

У народній медицині бедринець застосовують як відхаркувальний, сечогінний і такий, що регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, заспокоює нервову систему, засіб. Ці старовинні народні «ліки» дуже ефективні, їх добре перевірено. У народі його застосовують ще при коклюші як відхаркувальний, болетамувальний і заспокійливий засіб, при водянці — як сечогінний засіб та при запорі й поганому перетравлюванні їжі — як засіб, що нормалізує функціональну діяльність шлунка.

Дуже ефективний цей засіб і при захриплості: додання 15 крапель його настойки до потогінного відвару (липового цвіту) рятує хворого від дальших ускладнень.

Зовнішньо ліки з коріння бедринцю застосовують для полоскання при запаленнях горла, свіжий сік з коріння виводить плями на обличчі.

Способи застосування. Відвар: 15,0 —200,0; вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Настойка на горілці: дві частини коріння на п'ять частин горілки; вживати по 30 крапель 4—5 разів на день (при водянці).

Настойка на вині: одна частина коріння на 6 частин вина; по 15—20 крапель 3—4 рази на день (при запорі).

Суміш: бджолярі рекомендують до звичайного відвару коріння бедринцю (15,0—200,0) додавати по 1 столовій ложці чистого меду і вживати цю суміш по 3—5 ложок на день. Твердять, що вона дуже допомагає при хворобах легень як відхаркувальний і як зміцнювальний після тяжких хвороб засіб.

Від каменів сечового міхура в народі успішно вживають чай з коріння бедринцю, змішаний з чаєм із шипшини (порівно), з додаванням чистого меду — по 1 чайній ложечці на склянку суміші. Вживають чай цього складу по 2 склянки на день.

Дітям при дифтерії можна давати порошок з коріння бедринцю з медом у вигляді пілюль (саморобних), які треба запивати водою. Доза порошку: 0,5 г, або ^[1]/₁₀ частина чайної ложечки, через кожні 4 години.