Беладонна лікарська (Atropa belladonna), красавка, сонник.
Родина пасльонових — Solanaceae.

З лікувальною метою використовують листя рослини.

Росте беладонна в дикому стані на Кавказі та на Україні (в Криму, в Карпатах) — на узліссях, лісових дорогах та по берегах річок. Її широко вирощують у Білорусії, на Північному Кавказі, в Криму, в Горьковській, Новосибірській та Московській областях і навіть на Далекому Сході.

Беладонна — багаторічна рослина . На першому році зростання беладонна, маючи лише прикореневі листки, виділяється своїм малогіллястим стеблом (60—90 см). Протягом другого року її стебла доходять до одного-півтора метра заввишки. Внизу вони прості, а вгорі — вилоподібно розгалужені, невиразно гранисті, покриті залозистими волосками, зелені. Листки чергові, яйцевидні, загострені; верхній бік листка зелений, голий; нижній — сіро-зелений, залозисто-пухнастий. Нижні листки завдовжки майже 25 см, а в ширину вони вдвоє менші. Квітки буро-фіолетові, біля основи жовтувато- або зеленувато-бурі, дзвоникуваті, пониклі, сидять по одній, рідше по дві в пазухах листків. Плід — чорна, блискуча, соковита ягода. Цвіте в червні — серпні.

З рослини збирають листя під час цвітіння. При роботі з ним не можна доторкатися пальцями до обличчя, особливо до очей і губ, бо рослина дуже отруйна.

Як рослину, що багата на атропін та інші алкалоїди, беладонну дуже широко застосовують у науковій медицині як протиспазматичний і болетамувальний засіб: при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, при м'язовому, суглобовому й невралгічному болю, при гнійному бронхіті й для зменшення виснажливого потіння при туберкульозі легень, а також від судомистого кашлю, при епілепсії та грижі. Вживають беладонну й при брадикардії (сповільненні серцевої діяльності).

Препарат з беладонни — атропін — широко застосовують для лікування очей. Але він протипоказаний при глаукомі (особлива хвороба очей з підвищенням внутрішньоочного тиску).

Атропін є протиотрутою при отруєнні морфієм та отруйними грибами (вживати по 20 крапель настойки за один раз).

Як протиспазматичний і болетамувальний засіб препарати з беладонни вживають при спазматичному холециститі (запаленні жовчного міхура), жовчокам'яній хворобі та при бронхіальній астмі.

В народі до прибуття лікаря користуються беладонною у вигляді порошку та свіжого соку. Такі ліки можна застосовувати в домашньому побуті, але їх треба суворо дозувати.

Способи застосування. Порошок з листя: по 0,01—0,02 г, тобто на кінчику маленького складаного ножика, по 2—3 рази на день.

Свіжий сік: по 5—10 крапель два рази на день.