Бузина чорна (Sambucus nigra).
Родина жимолостевих — Caprifoliaceae.

З лікувальною метою використовують її кору, коріння, листя, плоди й квітки.

Трапляється як підлісок у листяних лісах серед чагарників (особливо над річкою); розводять її в садах і парках на Україні та в Білорусії, на кладовищах і поблизу жител. Досить поширена і в Західній Європі та Західній Азії.

Чорна бузина являє собою кущову рослину або невисоке дерево, яке розростається вшир. Стрижень гілок у чорної бузини білий, дуже м'який. Листки супротивні, пір'ясті, з 5—7 листочками; листочки довгасто-яйцевидні, довгозагострені, нерівнопилчасті, мають неприємний запах. Суцвіття велике, багатоквіткове, плоске, щитовидне, на довгих квітконосах, після цвітіння звисле. Квітки сидячі, дрібні, білі або жовтувато-білі, пахучі, пиляки в них жовті. Плоди — чорно-фіолетові ягоди, з трьома-чотирма плоскими, довгастими, поперечнозморшкуватими кісточками; м'якуш ягід темно-червоний. Цвіте чорна бузина в травні —червні, плоди дозрівають у липні — серпні.

В народній медицині ця рослина має широке й різноманітне застосування, до того ж використовують усі її частини: коріння, листя, квітки і ягоди, а іноді й кору. В народі цінять насамперед квітки чорної бузини — як потогінний, протизапальний, сечогінний і легкий проносний засіб.

Як потогінний засіб препарати з чорної бузини вживають при бронхіті (з хрипом у грудях і сухим кашлем), при гарячці, ревматизмі, артритах (ревматичних і подагричних) і коли в нирках пісок.

Препарати з чорної бузини застосовують і як проносний засіб при запорі та як болетамувальний засіб при сильному болі в животі. В останньому випадку краще робити відвар з молодого листя на меду або розводити мед у відварі листя (брати одну столову ложку меду на склянку відвару).

Зовнішньо препарати з чорної бузини застосовують для полоскання й примочок при ангіні й запаленні слизової оболонки рота, хворобах очей і вух, при ревматичних болях й подагрі та при наявності гемороїдальних вузлів. Щоб зменшити біль, багато хто прикладає до хворих місць свіже листя чорної бузини.

Ягоди й коріння чорної бузини як сечогінний і зміцнювальний засіб рекомендують вживати при водянці, дизентерії, діабеті й хворобах нирок і сечового міхура. Вони заспокоюють біль у животі. Крім того, відвар із коріння з листям і квітками вживають усередину при неправильному обміні речовин, а ягоди з листям і квітками — при проносах.

Кору чорної бузини (разом з корінням) рекомендують для внутрішнього вживання: при хворобах нирок, водянці й діабеті, але ефективнішим вважається корінь трав'янистої бузини.

Зовнішньо чорну бузину застосовують при бешихових запаленнях, для чого беруть її дворічні пагони, видаляють (зіскоблюють) верхній сірий наліт кори, а очищену до деревини кору обпарюють окропом, а ще краще — гарячим конопляним молоком і кілька разів прикладають до уражених місць, поки потухне запалення.

Молоде листя чорної бузини, злегка відварене в молоці, застосовують для лікування запалених, обпечених і навіть запрілих місць.

До відвару квіток бузини при всіх випадках вживання його рекомендується додавати меду.

Способи застосування. Відвар квіток чорної бузини (в усіх випадках): 20,0—200,0, або 1 столову ложку квіток на склянку окропу; вживати всередину по ¹/₄ склянки (краще з медом) 3—4 рази на день за 15 хвилин до їди.

Листя й коріння відварюють так само (20,0—200,0); вживати по 1 столовій ложці 1 раз на день. Коли варять листя на меду, то на 1 склянку відвару додають 1 чайну або 1 столову ложку меду.

Ягоди вживають у вигляді чаю, киселю, повидла або варення та сиропу. Сироп із ягід готують так: із парених ягід видавлюють сік, змішують його з готовим цукровим сиропом і кип'ятять.

Коріння тільки саме відварюють рідко, а якщо з нього й готують відвар, то так само, як і з листя.

Кору (з молодих пагонів) для внутрішнього вживання відварюють так: беруть 6,0—8,0 подрібненої кори (а порошку з кори — 4,0—5,0) на 2 склянки окропу, парять у духовці протягом 5—6 годин (а порошок — 2—3 години) і вживають по півсклянки 5—6 разів на день. Це особливо корисно при водянці, що тільки починається.

Сім'яне молоко, що його з корою чорної бузини застосовують зовнішньо, готують так: добре розтерте конопляне сім'я заливають окропом (на дві частини сім'я беруть одну частину окропу), видавлюють під пресом і, поки воно ще гаряче, обпарюють ним кору бузини (для протибешихових примочок).