Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Вітаміни
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Буквиця лікарська - Betonica officinalis (О.П.Попов) |
|
Буквиця лікарська (Betonica officinalis), буквиця чорна. З лікувальною метою використовують траву рослини. Поширена в помірній і теплій смугах Радянського Союзу, в тому числі майже всюди на Україні. Росте по луках, заростях, у гаях, на пагорбах, у лісових посадках, при лісових дорогах та на кладовищах. Буквиця лікарська — багаторічна трав'яниста рослина з прямим, чотиригранним, волохатим стеблом заввишки від 26 до 90 см. Весною від кореня виростає пучок листя на довгих черешках і одне-троє довгих стебел. Листки довгасто-яйцевидні, зарубчасті, як і стебла — волохаті, верхні — майже сидячі. Квітки світло-пурпурові, зібрані кільцями в пазухах верхніх листків; кільця квіток поступово до верху стебла зближуються в густе колосовидне суцвіття. Цвіте буквиця лікарська з червня до вересня. Рослина має досить сильний, своєрідний запах і солодкувато- гіркий, терпкий смак. Збирають траву під час цвітіння рослини. У буквиці лікарській є гіркоти й дубильні речовини. За своєю дією на організм — це в'яжучий, відхаркувальний, легкий проносний і частково сечогінний засіб. Використовують траву буквиці лікарської лише в народній медицині, насамперед при хворобах печінки (її тільки саму або в сумішах з іншими рослинами). При поганому травленні її застосовують як регулювальний, а іноді й як легкий проносний засіб; при кашлі — як відхаркувальний засіб, що полегшує виділення мокротиння. Використовують траву буквиці й при легеневих кровотечах, але за умови, якщо траву заварити не на самій тільки воді (2 столові ложки на склянку води), а й додати 2 столові ложки міцного портвейну. Вживати по 2 винні чарки (або по 2 столові ложки) щодня (по 60 мл). Вживають препарати з трави буквиці лікарської всередину й при простуді, паралічі та при подагрі. Способи застосування. Відвар: 5,0—200,0; заварюють 1 чайну ложечку трави на склянку окропу; вживають по 1/3 склянки 3 рази на день. Порошок: доза — від 1,0 до 3,0 рази на день. Також рекомендуємо переглянути |