Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Вітаміни
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Багно болотяне (бредулець) |
|
Ledum palustre L. Родина Вересові — Ericaceae
Як виглядає? Густий вічнозелений кущик 50—120 см заввишки з міцним запаморочливим запахом, який нагадує запах камфори. Листки шкірясті, ліиійно-довгасті із загнутими краями, загострені, чергові, зверху зелені, блискучі, поморщені, зі споду з густим рудувато-повстисуим опушенням. Квітки зібрані в багатоквіткові (15—25) грона, білі, рідше червонуваті, на довгих, тонких квітконіжках. Цвіте у травні — червні. Де росте? На півночі Полісся — на болотах, у вологих соснових лісах, на купинястих луках, в південній його частині — острівками, зрідка зустрічається в Прикарпатті і Карпатах. Що й коли збирають? Усю рослину — під час цвітіння, листки й молоді пагони — в серпні — вересні. Коли застосовують? При бронхіальній астмі, як відхаркувальний засіб (при гострих і хронічних бронхітах в суміші з листками кропиви малої — Urtica urens L.,— у співвідношенні 2:1), також при коклюші, золотусі, подагрі, ревматизмі при спастичних ентероколітах, нетриманні сечі, грипі (як профілактичний засіб при епідеміях), при екземі. Діє як потогінний і наркотичний засіб завдяки вмісту леткої олії (ледол, палюстрол), глікозиду арбутину (ериколіну), флавоноїдів (кверцитрину), дубильних речовин, фітонцидів. У вигляді чаю готують так. На 1 склянку окропу дають 1 столову ложку листків або молодих пагонів і настоюють 10 хвилин. П'ють по півсклянки 5—6 разів на день. Дітям при сильних приступах коклюшу дають по 1 чайній ложці кілька разів на день. Як відхаркувальний засіб вживають напар з суміші трави багна болотяного, підбілу і кореня алтеї у співвідношенні 1:2:2, 2 чайні ложки суміші заливають 1 склянкою окропу, 1 хвилину варять, настоюють 20 хвилин, відціджують і п'ють по півсклянки 3–4 рази на день. Зовнішньо використовують напар із свіжих квіток чи пагонів на оливковій олії (1:9), який настоюють. 12 годин у духовці, і у вигляді крапель впускають у ніс при гострих ринітах, грипі. При ревматизмі, ломоті, також при корості, вшивості застосовують мазь, яку виготовляють так. 1 частину дрібно порізаної квітучої рослини і 1 частину дрібно порізаного кореня чемериці білої змішують з 3 частинами розтопленого свинячого сала і настоюють протягом 12 годин (без кипіння) в теплій духовці. Потім проціджують у банку, накривають і при потребі втирають у шкіру. Порошок з листків багна болотяного і його плки діють як інсектицидний засіб проти молі та блощиць (також у суміші з материнкою). Обкурюють ним хату з метою боротьби проти мух. Також рекомендуємо переглянути |
БАГНО БОЛОТЯНЕ (БРЕДУЛЕЦЬ) —