Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Вітаміни
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Бобівник трилистий |
|
Menyanthes trifoliata L. Родина Бобівникові — Menyanthaceae
Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 25—70 см заввишки, з повзким стеблом. Листки всі прикореневі, довгочерешкові з трійчастою пластинкою оберненояйцевидних листочків. Квітки білувато-рожеві, зірчасті, в довгастому гроні на безлистому квітконосному стебельці. Цвіте у травні — червні. Де росте? По всій території України (в Степу — рідко), по низьких берегах рік і озер, у низинних торфових болотах, в канавах, утворюючи часто густі зарості. Що й коли збирають? Листки, навесні і влітку під час цвітіння, найчастіше в суху сонячну погоду. Коли застосовують? Для збудження апетиту, поліпшення виділення травних соків і перистальтики шлунково-кишкового тракту, при недостатній кислотності шлункового соку, а також при здутті, жовтяниці, малярії, для збудження функції залоз, заспокоєння нервів і при недокрів'ї. Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібнених листків, настоюють 10 хвилин. П'ють по 1 склянці перед їдою при водянці, набряках, недокрів'ї, ревматизмі, золотусі. Для збудження апетиту готують чай з суміші трави полину гіркого і листків бобівника (порівну) — беруть 1 чайну ложку на 1 склянку окропу (діють гіркі глікозиди: меніантин, меліатин і лаганін, флавоноїди (рутин), алкалоїд генціанін, ефірно-органічні кислоти, фітостерин, тритерпеновий сапонін (бетулінова кислота), холін, летка олія, пектини, віск, дубильні, смолисті й інші речовини, в яких є йод). Для заспокоєння нервів з суміші листків бобівника, листків м'яти холодної і кореня валеріани в співвідношенні 4:3:3 готують настій— беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють і.'івгодиня і випивають протягом дня ковтками. Для збудження апетиту і поліпшення травлення п'ють чай з суміші трави бобівника, трави золототисячника, центурії, листків м'яти холодної і кореня аїру в співвідношенні 4:3:2: 1 — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу і настоюють півгодини. Вживають по півсклянки 2—3 рази на день, за півгодини до їди. При нервовій збудливості беруть 1 столову ложку суміші трави бобівника, листків м'яти холодної, кореня валеріани і кореня дягелю лікарського в співвідношенні 2 : 3 : 2,5 : 2,5 на 1 склянку окропу і настоюють 20 хвилин. П'ють по півсклянки двічі на день. Для стимуляції дії травних залоз і при слизовому катарі шлунка і кишок 1 столову ложку суміші листків бобівника трилистого, листків холодної м'яти, трави деревію тисячолистого, трави золототнеячннка-центурії і насіння кропу (порівну) настоюють 2 години в 1 склянці окропу. П'ють по півсклянки тричі на день, перед їдою. При хворобах печінки 1 столову ложку суміші листків бобівника трилистого, квіток ромашки лікарської і трави чистотілу (порівну) 1 хвилину кип'ятять в 1 склянці води, настоюють 1 годину і, відцідивши, п'ють по півсклянки вранці і ввечері, через годину після їди. При малярії беруть 1 столову ложку суміші листків бобівника, трави полину гіркого і цвіту соняшника у співвідношенні 10:3:5 на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин і п'ють по З склянки на день. Зовнішньо використовують напар із суміші листків бобівника і квіток ромашки (порівну). Вживають для клізм після випорожнення, щоб очистити пряму кишку при хворобах з порушенням обміну речовин і при хронічних запорах та для промивання застарілих ран і виразок. Також рекомендуємо переглянути |
БОБІВНИК ТРИЛИСТИЙ —