Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Вітаміни
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Буркун лікарський |
|
Melilotus officinalis (L.) Pall. Родина Бобові — Fabаceae Leguminosae
Як виглядає? Дворічна трав'яниста рослина 60—150 см заввишки. Стебло гіллясте, пряме, з трійчасто-перистими листочками на черешку. Листки зверху сизувато-зелені, зісподу бліді, дрібнозубчасто-пилчасті. Квітки запашні (пахнуть кумарином—сіном), жовті, дрібні, зібрані в довгасті багатоквіткові колосовидні пазушні грона. Цвіте у травні — липні. Плід — одно-, двонасінний біб, який достигає у серпні — вересні. Де росте? По всій території України — при дорогах, на полях, на засмічених місцях, схилах, у прилісках, на парових полях і перелогах, на межах, серед зернових культур і по конюшині. Що збирають? Верхівки стебел з квітками, самі квітки. Коли застосовують? При кашлі, лихоманці; як потогінний і молокогінний засіб у матерів, що годують груддю; при хворих яєчниках у молодих жінок (в суміші з травою золототисячника і квітками підбілу звичайного — порівну); при безсонні, мігрені, клімактерії, гіпертонії, невралгіях, печінкових і ниркових коліках (наявність кумарину 1%, двогідрокумарину, кислот — фумарової, мелілотину, алантоїну, холіну, флавоноїдів, леткої олії). У вигляді чаю готують так. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку буркуну окремо або в суміші з іншими рослинами і настоюють 10 хвилин. Як болезаспокійливий засіб п'ють по 1/3 склянки 5—6 разів на день (при лікуванні захворювань яєчників — протягом кількох тижнів. Рекомендується цілковите утримання від статевого життя на період лікування). У великих дозах буркун спричинює нудоту, блювання, головні Солі, параліч гладкої мускулатури, входить до складу наривного зеленого пластиру.
Зовнішньо використовують розпарені в окропі квітки буркуну, які прикладають як припарку на застуджені нариви, фурункули, що повільно формуються; також застосовують при флюсі, запаленні середнього вуха, нагноєнні грудної залози у жінок, грудниці (маститі) тощо. Для цього 40 г трави буркуну, 30 г квіток ромашки і 30 г листків алтеї заливають окропом, кладуть у торбинку і зігрівають у посудині на плиті для припарки. Припарка гоїть рани, знижує болі в опухлих від ревматизму суглобах. При остеомієліті, для визрівання фурункулів застосовують зелений наривний пластир: 12 г жовтого воску стоплюють з 22 г каніфолі та 1 столовою ложкою тваринного лою, додають 1 чайну ложку спорошкованої трави буркуну лікарського, нагрівають на малому полум'ї 5 хвилин, часто помішуючи, проціджують у баночку і кладуть на хворі місця. Також рекомендуємо переглянути |
БУРКУН ЛІКАРСЬКИЙ —