Бобівник трилистий (Menyanthes trifoliata);
водяний трифоль, водяний трилисник, жаб'ячі огірочки, трилисник, трифолія, трифоль;
родина Бобівникових (Menyanthaceae);
вахта трёхлистная

На заболочених берегах водойм, по краях боліт, уздовж струмків та канав, особливо у чорноліссі (вільшняках), росте рослина з блідо-рожевими квітами — бобівник трилистий, або трифолія. Російську назву вона отримала завдяки своїй близькості до води. Рослина ніби попереджає: далі йти не можна, тут вода. Інакше кажучи, несе вахту біля берегів водойми. Навіть у темряві добре видно її великі суцвіття.

Бобівник — багаторічна трав'яниста рослина з товстим, повзучим кореневищем і безлистим надземним пагоном. Листки рослини чергові, голі, тричіпальчасторозсічені, розташовані біля основи стебла, де переходять у стеблообгортну піхву. Квітки бобівника п'ятипелюсткові, блідо-рожеві, у суцвіттях-китицях. Цвіте рослина у травні-червні. Плід — багатосім'яна коробочка. Розмножується насінням та вегетативно — відрізками кореневищ. Росте бобівник на всій Європейській частині Росії, заходить і в тундру, є майже по всій Азійській частині, за винятком Середньої Азії та Крайньої Півночі. Зрідка трапляється на Кавказі та деяких островах далекосхідних морів. В Україні росте розсіяно по всій території на заболочених луках, болотах, у вільшняках.

Рослину занесено до Державної Фармакопеї Росії, її використовують у науковій та народній медицині.

З лікувальною метою заготовляють добре розвинуті листки після цвітіння рослини, їх обривають з довжиною черешка не більше З см. Верхівкові та недорозвинуті листки відкидають, оскільки при сушінні вони чорніють. Сировину спочатку пров'ялюють, розкладають тонким шаром і швидко сушать на провітрюваних горищах чи у спеціальних сушарках при температурі 45-50 °С. Термін зберігання сухого листя — 2 роки.

Основні біологічно активні речовини бобівника — гіркоти. Вони подразнюють смакові рецептори слизових оболонок порожнини рота і викликають посилення секреції шлункового соку, поліпшення апетиту і травлення. Одночасно бобівник посилює секрецію інших травних залоз, перистальтику шлунка і кишечнику, сприяє кращому жовчовиділенню, виявляє протизапальні та послаблювальні властивості.

У медицині застосовують водні настої, відвари і гірку настойку бобівника. Ці лікарські форми використовують як засоби, що збуджують апетит, посилюють секрецію залоз шлунка і кишечнику, виділення жовчі, при гастритах зі зниженою кислотністю, запорах, метеоризмі.

Листки рослини входять до складу різних цілющих зборів та чаїв. Відвар листків бобівника — чудовий антисептичний засіб для лікування шкірних захворювань, промивання трофічних виразок і ран, що важко загоюються. В акушерській практиці настій листків призначають при ранніх токсикозах вагітних (як протиблювотний засіб).

Настій листків. 10 г на 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані протягом 10 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/2-1/3 склянки тричі на день за 30 хв. до їди.

Настій листків (зовнішнє). 10 г на 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані протягом 10 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Розводять у співвідношенні 10 мл настою на 200 мл води. Для лікувальних клізм при хронічних запорах.