Бадан товстолистий (Bergenia crassifolia);
родина Ломикаменевих (Saxifragaceae);
бадан толстолистный

Чудові харчові та лікарські властивості цієї рослини у народі відомі давно, проте у науковій медицині її використовують не часто, оскільки зарості бадану важкодоступні й розташовані у гірських районах Алтаю, Саянів і Забайкалля. Близький вид, що має подібну дію, росте у горах Примор'я. В Україні переважно вирощується у ботанічних садах.

Бадан — трав'янистий багаторічник, висота його стебла 10-20 (інколи до 50) см. Кореневище рослини товсте, циліндричне, повзуче, досягає довжини 1 м. Листки шкірясті, округлі, зимуючі, завдовжки до 35 см. Квітки бузково-рожеві, у волотисто-щиткоподібних суцвіттях. Цвіте бадан у природних місцях зростання (зазвичай на кам'янистих схилах і розсипах, у верхньому поясі лісів) у червні-липні. Введений в культуру (рослину вирощують на присадибних ділянках), причому у місцях вирощування він зацвітає раніше.

З лікарською метою використовують кореневища бадану, які містять велику кількість дубильних речовин (15-28%), крохмаль, цукри, глікозиди та інші органічні сполуки.

Сировину збирають після цвітіння, у липні-серпні. Кореневища миють, ріжуть на шматки завдовжки до 20 см, спочатку пров'ялюють на повітрі під укриттям, а потім досушують в добре провітрюваних приміщеннях протягом трьох тижнів. Правильно висушені кореневища ламаються з тріском і мають світло-жовте забарвлення на зламі. Зберігають готову сировину в сухому місці з доступом повітря, термін придатності — 4 роки.

Бадан здавна застосовують у тибетській і бурятській традиційній медицині. Препарати рослини виявляють в'яжучу, протизапальну, кровоспинну і бактерицидну дію. Вони прискорюють ритм серцевих скорочень, знижують артеріальний тиск, покращують секреторну функцію залоз, зміцнюють стінки капілярів. Згубно діють на збудників черевного тифу і дизентерії. Призначають препарати бадану при інфекційних колітах і ентероколітах, а паралельно з сульфаніламідами та антибіотиками — при дизентерії.

Широко застосовують рослину у гінекологічній практиці. За допомогою її препаратів лікують фіброміому матки та деякі інші жіночі недуги, використовують при гіперполіменореї (надмірній крововтраті при менструації) і маткових кровотечах після аборту. У вигляді спринцювань застосовують рідкий розведений екстракт кореневищ бадану при лікуванні ерозії шийки матки. У стоматології рідкий екстракт використовують для полоскань ротової порожнини при гінгівітах і стоматитах.

У народній медицині настій кореневищ рослини п'ють при захворюваннях ротової порожнини і горла, пропасниці, шлунково-кишкових недугах, допомагає він і при головному болі. Порошком сухих кореневищ присипають рани і виразки.

У їжу вживають багаті на крохмаль кореневища бадану. Їх вимочують у воді, сушать, розмелюють на порошок і додають у борошно. Почорніле після зими листя використовують як замінник чаю. Цей сурогат називають чагирським чи монгольським чаєм. Напій тонізує та поліпшує обмін речовин.

Рідкий екстракт кореневищ. З столові ложки подрібнених сухих кореневищ на 200 мл окропу. Кип'ятять на слабкому вогні, поки не залишиться половина початкового об'єму, проціджують. Приймають по 30крапель 2-3 рази на день.

Відвар кореневищ. 10 г подрібненої сировини на 200 мл окропу. Кип'ятять на водяній бані 10 хв., проціджують, доводять кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1-2 столові ложки 3 рази на день до їди.

Розчин для спринцювань. 1 столову ложку рідкого екстракту кореневищ бадану розводять в 1л теплої кип'яченої води. Після спринцювання роблять 10-15-хвилинну піхвову ванночку з рідкого екстракту кореневища. Курс лікування — 2 тижні.

Розчин для полоскань. 10 мл рідкого екстракту розводять у 90 мл дистильованої води. Полощуть ротову порожнину зранку і ввечері.