Цикорій дикий (Cichorium intybus);
Петрові батоги; родина Айстрових (Asteraceae), або Складноцвітих (Compositae);
цикорий обыкновенный

Це рослина-годинник, яка чутливо реагує на зменшення освітленості. Зранку, під яскравим сонцем, небесно-блакитні кошики цикорію розкриті повністю, та ось день хилиться до вечора: де ж вони, ці прекрасні квіти? Ніби зникли без сліду. Навіть якщо немає годинника, можна впевнено сказати: вже близько п'ятої години вечора. У похмурі дні квіти рослини завжди закриті.

Цикорій — трав'янистий багаторічник 15-120 см заввишки. Стебло рослини пряме, ребристе; листки ланцетні, гострозубчасті, стеблообгортні. Квітки великі, яскраво-блакитні, цвітуть з липня до початку вересня. Плід — сім'янка. Рослина широко розповсюджена на луках, пустищах, біля доріг по всій території України, в Європейській частині Росії й у південних районах Сибіру. На полях і городах — бур'ян.

Для медичних потреб використовують корені, рідше — траву цикорію. Заготовляють корені восени, після в'янення надземної частини рослини, викопують їх, обтрушують від землі, швидко миють у холодній воді. За необхідності розрізують уздовж і впоперек. Сушать на відкритому повітрі у затінку чи у сушарці при температурі не вище 50 °С. Надземну частину заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см. Зібрану траву сушать на повітрі у затінку чи у добре провітрюваних приміщеннях, інколи у сушарках при температурі 40 °С. Готову сировину зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях.

Корені рослини містять цукри, інулін, глікозид інтибін та інші сполуки; у надземній частині містяться гіркі речовини, тритерпени, глікозид цикоріїн (у квітках), вітамін С та вітаміни групи В.

У народній медицині препарати цикорію використовують при порушенні мінерального обміну, сечо- і жовчнокам'яній хворобах, ревматизмі, подагрі та артритах. У складі зборів рослину застосовують для лікування захворювань травного тракту, порушення діяльності секреторного апарату підшлункової залози, хворобах селезінки, а також як засіб, що збуджує апетит.

Протипоказань до застосування препаратів цикорію немає.

Висушені та підсмажені корені рослини використовують у харчовій промисловості як добавку до натуральної кави, що надає їй приємної гострої гіркуватості. Використовують цикорну каву в чистому вигляді й у суміші з підсмаженими зернами харчових злаків (ячменю, жита, вівса). Ці напої не справляють жодного шкідливого впливу.

Культурну (листову) дворічну форму цикорію вирощують як овочеву рослину для приготування вітамінних салатів. Зелень салатного цикорію багата на вітаміни, інулін і солі калію.

Відвар трави чи коренів. 2 столові ложки трави чи 1 столову ложку подрібненого коріння варять 10 хв. на киплячій водяній бані у 0,5 л води, проціджують, доводять до початкового об'єму теплою кип'яченою водою. Приймають по 1/2 склянки 4 рази на день до їди.