Цикорій дикий (Cichorium intybus);
петрові батоги; цикорий обыкновенный

Багаторічна трав'яниста розсіяноволосиста, з молочним соком рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, ребристе, 30–120 см заввишки, з розчепіреними прутовидними гілками. Прикореневі листки в розетці, струговидно-перистороздільні або слаболопатеві, біля основи звужені в черешок: стеблові листки чергові, ланцетні, гострозубчасті, з широкою основою, стеблообгортні: верхні – цілокраї. Квітки двостатеві, в кошиках, розташованих по 1 – 3 у пазухах листків; віночок голубий, язичковий, з 5 зубчиками. Плід – сім'янка. Цвіте з липня до вересня.

Поширення. Цикорій дикий росте по всій території України вздовж доріг, по канавах, як бур'ян на засмічених місцях.

Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують корені (Radix Cichorii intybi), рідше траву цикорію (Herba Ci-chorii intybi). Траву заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см. Зібрану сировину сушать у затінку на відкритому повітрі або у добре провітрюваному приміщенні, розстеливши тонким шаром, або у сушарці при температурі до 40°. Сухої трави виходить 28–29% . Корені викопують восени, обтрушують від землі, миють у холодній воді, звільняють від стебел, розрізують, при необхідності, вподовж і впоперек і сушать на відкритому майданчику або у сушарці при температурі до 50°. Сухих коренів виходить 25% . Готову сировину зберігають в сухих прохолодних приміщеннях з доброю вентиляцією.

Хімічний склад. Корені цикорію містять   гіркий   глікозид інтибін

(0,032–0,099% ), фруктозу (4,5– 9,5% ), левульозу (10–20% ), пентозани (4,7–6,5% ), холін. У траві є гіркі речовини лактуцин і лактукопікрин (сесквітерпенові лактони), тритерпени, кумариновий глікозид цикоріїн (у квітках), аскорбінова кислота, вітаміни групи В.

Фармакологічні властивості і використання. Найчастіше галенові препарати цикорію вживають для збудження апетиту та покращення діяльності органів травлення, особливо при гастритах, ентеритах, колітах. Відвар коріння, крім того виявляє гіпоглікемічну дію і використовується при легких формах цукрового діабету, а відвар трави вважається корисним при холециститі (стимулює виділення жовчі) і хворобах нирок (сечогінна дія). В експериментах на тваринах встановлено, що настій із суцвіть цикорію заспокійливо діє на центральну нервову систему, збільшує амплітуду і сповільнює ритм серця. Є відомості про те, що препарати цикорію виявляють тиреостатичну дію. Як засіб, що активізує обмін речовин в організмі, цикорій використовують при шкірних хворобах, пов'язаних з порушенням обміну речовин. Підсмажений і розмолотий корінь цикорію використовують як замінник натуральної кави і цінну добавку до сурогатів кави з ячменю тощо.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – відвар (2 столові ложки трави або 1 столову ложку коріння варять 10 хвилин в 0,5 л води) по півсклянки 4 рази на день до іди.