Цмин пісковий (Heiichrysum arenarium)
цмин, котячі лапки жовті, польові овечки, мороз-трава, нечуй-вітер, сухоцвіт.
Родина складноцвітих — Compositae.

З лікувальною метою використовують суцвіття (кошики) і траву цієї рослини.

Поширений у середній і південній смугах Європейської частини Радянського Союзу, зокрема й на Україні, на Кавказі, в Західному Сибіру та в Середній Європі. Росте переважно на піщаних місцях, на сухих лісових галявинах, перелісках і пагорбах, на межах, перелозі та піщаних і кам'янистих схилах.

Пісковий цмин - багаторічна шерстисто-сіруватоповстиста трав'яниста рослина з прямими стеблами заввишки 15-30 см. Листки плоскі: прикореневі — довгасто-обернено-яйцевидні, тупуваті; верхні — стеблові лінійно-ланцетні, стоячі. Суцвіття — кошики; листочки — обгортки яскраво-жовті або лимонно- жовті, зрідка жовтогарячі, зібрані вгорі в одній густій щитковидній волоті. Цвіте пісковий цмин з червня по жовтень. Запах у рослини своєрідний. Збирають з рослини суцвіття-кошики в перші два тижні цвітіння й сушать у темному, прохолодному, добре провітрюваному приміщенні.

У пісковому цмині є гіркі й дубильні речовини, ефірна олія й стеаринові сполуки (жовчогінні засоби). Ці лікарські речовини є жовчогінним і таким, що дезинфікує жовчні протоки й сечоводи та регулює функціональну діяльність шлунка, кровоспинним, в'яжучим і частково сечогінним засобами.

Суцвіття (кошики) піскового цмину (в народі їх називають квітками) застосовують досить широко при захворюваннях печінки й жовчного міхура.

Гірка дубильна речовина, що в в рослині, корисна при хворобах шлунково-кишкового тракту.

За даними сучасної медичної літератури, екстракт піскового цмину (15,0) дає кращий лікувальний ефект, ніж відвар, а відвар (10,0-200,0) — кращий за настій.

Відвар квіток піскового цмину як дезинфікуючий засіб застосовують у народі для промивання вагіни при білях.

У дезинфекційній силі рослини не можна сумніватися, недарма ж у побуті її застосовують проти молі.

Оздоровлююче діє ця рослина й при хворобах сечового міхура.

Для людини пісковий цмин не отруйний.

Способи застосування. Відвар: 16,0— 360,0, або 1 столова ложка на 2 склянки води (залити холодною водою й кип'ятити); вживати по 1/4 або по 1/2 склянки, а якщо відвар згущений, то по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Екстракти: рідкий — по 30—40 крапель 3 рази на день; сухий (або порошок із квіток, що замінює рідкий екстракт) — по 1,0 г, або по 1 малій пучці 3 рази на день.

Суміш жовчогінних ліків:

піскового цмину — 4 частини конюшини — 3 »

м'яти (листя) — 2 » коріандру (плодів) — 1 частина

Беруть 1 столову ложку цієї суміші, обливають склянкою окропу, кип'ятять 10 хвилин і вживають по 1/2 склянки 3 рази на день за півгодини до їди.