Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Вітаміни
- Фібріома матки
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Гельмінтози - лікування травами
- Врощений ніготь
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Чаполоч пахуча - зубровка душистая (фото) |
|
Чаполоч пахуча (Hierochloe odorata); Злаки, за винятком широковідомих (жито, пшениця, ячмінь, овес), зазвичай малопомітні. Найчастіше саме вони утворюють куртини так званої трави, хоча, якщо придивитися, то можна помітити і їхні суцвіття — колоси та волоті. Саме такою постає перед нами «травичка-зубрівка». Злак отримав другу назву завдяки одному з видів свого роду — чаполочі південній (Я. australis), яку спеціально відшукують і поїдають могутні зубри. Чаполоч пахуча — трав'янистий кореневищний багаторічник заввишки 20-70 см, з приємним запахом. Стебло у цього злаку висхідне, голе, з порожнистими міжвузлями й потовщеними вузлами. Листки чергові, цілокраї, лінійні, зверху сіро-зелені, а зісподу — зелені. Суцвіття — волоть завдовжки до 8 см, складається з окремих колосків завдовжки 4-6 мм. Цвіте чаполоч у квітні-травні. Плід — зернівка, як і в усіх злаків. Росте на луках, трав'янистих схилах, лісових галявинах, болотах й у заростях чагарників. В Україні чаполоч пахуча росте переважно у лісостеповій зоні та на Поліссі, подекуди у Карпатах у соснових та мішаних лісах, на вирубках і галявинах, на пісках, лісокультурних площах. З лікарською метою використовують надземну частину рослини без суцвіть і прикореневих листків. Після збирання суцвіття обрізають, а стебла і листки сушать на відкритому повітрі, розкладаючи їх на тонкій тканині чи папері. Інколи траву зв'язують у пучки і розвішують під укриттям. Термін зберігання сировини — 2 роки. Застосовують рослину тільки в народній медицині. Листки та стебла чаполочі містять значну кількість кумарину (до 0,2%), який і надає аромату рослині, а також деякі органічні кислоти. У листках і суцвіттях містяться, крім того, аскорбінова кислота (вітамін С) й похідне кумарину — умбеліферон. Водний настій трави і настойку на горілці у народній медицині застосовують як засіб, що збуджує апетит та поліпшує травлення. Допомагає травичка і при захворюваннях шлунково-кишкового тракту; її використовують також як антисептичний, протитуберкульозний і протигарячковий засіб. З допомогою рослини ароматизують горілку (екстрагування трави слід робити в холоді). Чаполоч додають у маринади і соління, ароматизують курильний та нюхальний тютюн, безалкогольні напої. На відміну від чаполочі південної, наша духмяна травичка не до смаку великій рогатій худобі — вона її не поїдає. Настій трави. 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу. Настоюють півгодини у закритій посудині, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 10-15 хв. до їди. Також рекомендуємо переглянути |