Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Вітаміни
- Фібріома матки
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Гельмінтози - лікування травами
- Врощений ніготь
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Чорниця звичайна - черника обыкновенная (фото) |
|
Чорниця звичайна (Vaccinium myrtillus); боровиця; Невеликий кущик заввишки 15-40 см, рідко дещо вищий, з опадаючим на зиму листям. Кореневище довге, повзуче, сильно розгалужене, з численними коренями. Листки еліптичні чи яйцеподібно-еліптичні, сидячі, пилчасто-зубчасті з країв, із загостреною верхівкою. Квітки правильні, дрібні, одиночні, на коротких квітконіжках, зеленувато-білі з рожевим відтінком. Плід — сизо-чорна ягода. Цвіте рослина у травні-червні, плоди достигають у липні. Розмножується здебільшого кореневищами. Широко розповсюджена у Європейській частині Росії, Західному і Східному Сибіру, на Далекому Сході, у соснових борах, ялицево-ялинних, рідше — широколистяних лісах. На згарищах інколи утворює суцільні чорничні пустища без деревного ярусу. Росте також на Кавказі, у Білорусії, країнах Прибалтики, в Україні (у Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, у лісостеповій зоні Волині та західній частині західного Лісостепу, рідше — на сході лівобережної лісостепової зони). У поширенні насіння чорниці велику роль відіграють птахи (глухарі, тетеруки, рябчики, дрозди та ін.) і звірі (ведмеді, лисиці, куниці, олені, зайці). Важлива харчова, лікарська, медоносна і дубильна рослина. У медицині використовують свіжі та сушені плоди чорниці, а також листя, котре заготовляють під час цвітіння. Зрізані рослини зв'язують у пучки і розвішують у добре провітрюваному приміщенні. Після сушіння сировину обмолочують, стебла відкидають. Плоди збирають у міру їхнього дозрівання і сушать на відкритому повітрі, розклавши тонким шаром на папері чи тканині. Додатково досушують при температурі не більше 60 °С. Термін зберігання сушених плодів — 2 роки. Їх відпускають у спеціалізованих аптеках. Листя чорниці багате на дубильні речовини (до 20%), флавоноїди, антоціанові пігменти, органічні кислоти, ефірну олію, алкалоїди, вітамін С, каротиноїди та інші сполуки. Плоди чорниці містять до 7,4% цукрів (глюкози, фруктози, сахарози), різні органічні кислоти, вітаміни, флавоноїди, дубильні речовини, ефірну олію, мікро- і макроелементи та інші хімічні сполуки, Чорниця — в'яжучий і антисептичний засіб, який використовують при різних запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Особливо корисна вона у цих випадках для дітей. Сушені та свіжі плоди з лікувальною метою застосовують у вигляді настоїв і киселів, які діють ще й як обволікаючий засіб. Сушені ягоди рослини входять до складу багатьох шлункових чаїв. Свіжі плоди корисні при проносах, спастичних колітах, жовчно- і сечокам'яній хворобах, ревматизмі, подагрі, шкірних захворюваннях, у тому числі різних екземах. Вони зміцнюють стінки кровоносних судин, у зв'язку з чим їх рекомендують вживати при атеросклерозі та гіпертонічній хворобі. Деякі народні цілителі призначають ягоди чорниці як загальнозміцнювальний засіб при злоякісних новоутвореннях. Харчові продукти з чорниці: киселі, компоти, варення, морси і джеми — також мають лікарські властивості. При в'ялій перистальтиці кишечнику, порушенню роботи жовчовивідних шляхів і захворюваннях підшлункової залози надмірне вживання ягід може спричинити погіршення самопочуття. Зовнішньо відвар і свіжий сік з ягід використовують при різних шкірних захворюваннях, у тому числі екземі та псоріазі. Настій листя чорниці часто застосовують (зазвичай у суміші з іншими травами) для лікування цукрового діабету. Призначають його також при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів. У свіжих ягід, незважаючи на те, що вони ніжні та смачні, є один недолік: вони фарбують пальці, губи, чорнять зуби, але це забарвлення швидко зникає. У старі часи плоди використовували для отримання фіолетового барвника для тканин домашнього виробництва. Бджоли добре знають цю рослину і щоденно збирають з її заростей до 2-2,5 кг меду на сім'ю, а усього медова продуктивність чорниці досягає 100 кг з 1 гектара. Чорничний мед смачний, світло-червоний, ніжний та ароматний. Холодний настій ягід. 2-3 столові ложки сушених плодів заливають 1 склянкою холодної кип'яченої води, настоюють 8 год., проціджують. Приймають по 1/2-1/3 склянки 3-4 рази на день. Настій ягід. 3-4 чайні ложки сушених плодів заливають 400 мл окропу і настоюють 2~3 год., проціджують. Приймають по 1/4 склянки 5-6 разів на день. Настій листків. 2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 2 год., проціджують. Приймають по 1/2 склянки 4 рази на день до їди. Також рекомендуємо переглянути |