Черешня (Cerasus avium);
черешня

Дерево родини розових, заввишки 3—10 м. Кора стовбура — з корич­невими сочевичками, знімається тонкими поперечними пластинка­ми. Листка яйцевидні або овальні, біля основи клиновидні, на вер­хівці — загострені, двопилчасті, зверху голі, зісподу — трохи пух­насті; черешки — з 2 залозками бі­ля основи пластинки. Квітки великі, по 2— 5 у пучках; квіт­коніжки без зелених листочків. Плід — куляста соковита темно-червона кістянка (у культурних сортів — різного кольору). Цвіте у квітні — травні. Плоди достига­ють у липні.

Поширення. В дикому стані зу­стрічається у Правобережному Лісостепу, на Закарпатті і в Кар­патах, зрідка — в Лівобережному Лісостепу в широколистяних лі­сах, на узліссях. Розводять багато сортів.

Сировина. Використовують свіжі плоди і плодоніжки.

Хімічний склад. Плоди містять цукри, органічні кислоти (0,59—1,6%), дубильні речовини, фе­нольні сполуки (антоціани, лейкоантоціани, флавонові глікозиди, фенолокислоти), каротин, аскор­бінову кислоту, вітаміни В₁, В₂, В₆ і РР, фолієву кислоту, значну кількість заліза та інші сполуки. У плодоніжках є танін, барвники тощо.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Свіжі плоди мають загальнозміцнюючі властивості, підвищують апетит. Корисно вжи­вати плоди при недокрів'ї, за­порах, пов'язаних із слабкою пе­ристальтичною активністю ки­шечника, а плоди з темним за­барвленням — при атеросклерозі та гіпертонії. Плодоніжки Черешні використовують так само, як і плодоніжки вишні звичайної.