Чина лучна (Lathyrus pratensis)
горошок лучний, горошок жовтий, журавлині стручки.
Родина бобових — Leguminosae.

З лікувальною метою використовують траву рослини.

Поширена по всій території Європейської частини Радянського Союзу, в тому числі й на Україні та на Кавказі. Росте на луках, у чагарниках та по узліссях мішаних і березових лісів.

Чина лучна — багаторічна трав'яниста рослина з тонким гіллястим кореневищем і простягненим висхідним або лазячим стеблом до 1 м завдовжки. Квітки жовті, схожі на квітки акації, з великими яйцевидно-ланцетовидними прилистками. Листки з вусиками й однією парою ланцетовидних листочків. Цвіте рослина з червня по серпень.

Як лікарський засіб лучну чину застосовують головним чином у народі, хоч останнім часом її не заперечує й наукова медицина.

Ця рослина цінна як приємний на смак і досить ефективний відхаркувальний засіб. Відвар з її трави вживають при гострих і хронічних бронхітах, абсцесі (нариві) й запаленні легень.

Шкідливих побічних явищ при вживанні ліків з цієї рослини не буває.

Спосіб застосування. Легкий відвар: ¹/₁₀ або ¹/₅ частину чайної ложечки на склянку окропу; вживати по 1 столовій ложці через 2—3 години.