ЧИСТОТІЛ ЗВИЧАЙНИЙ (ЗЕЛЕМОЗЕНЬ ЗВИЧАЙНИЙ) -

Chelidonium majus L.

Родина Макові — Papaveraceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 30—100 см заввишки. При пораненні вся рослина (особливо корені) виділяє сік, який на повітрі швидко стає оранжевим. Кореневище її бага-тоголовкове, червоно-буре, всередині жовто-оранжеве, з ньою виростає кілька стебел. Стебла прямі, галузисті, вузлуваті, вкриті волосками Листки зісподу блакитно-сизі, зверху світло-зелені: нижні — чергові, довгочерешкові, глнбокоперистороздільні, верхні ж майже сидячі, з округлими або яйцевидними зарубчастими частками, які при основі збігають униз. Квітки золотаво-жовті, на довгих квітконіжках і з чотирипелюстковим віночком, звичайно зібрані в невеликі зонтики. Плід стручковидний — двостулкова коробочка. Дуже отруйний. Цвіте з кінця травня і майже все літо.

Де росте? На засмічених місцях, частіше в затінку, коло житла, під тинами, в занедбаних парках і садах, по цвинтарях, по лісових зрубах, обабіч сільських вулиць — по всій території України, крім північних районів Криму.

Що й коли збирають? Усю рослину, наприкінці травня, піл час найбільш рясного цвітіння, інколи — самі верхівки. Сушать швидко, на горищах. Збирати рослину слід не торкаючись носа, губ, очей. Після роботи з чистотілом треба ретельно помити руки

Коли застосовують? Як жовчогінний засіб при жовтяниці і жовчних каменях (обережно), як болезаспокійливий — при судомах, болях у грудях, ядусі, болісному астматичному кашлі, простуді (спазмолітична дія алкалоїдів хелідоніну і холелітрину, близьких за хімічною будовою до алкалоїдів опію, нагадує дію папаверину і кодеїну, але не викликає ейфорії). Тому, з застереженням, чистотіл можна вживати і при болях у шлунку, запорах, захворюваннях селезінки і навіть (як рекомендує С. А. Томілін) при ревматизмі. При постійних артритичних і ревматичних болях беруть 1 столову ложку суміші (порівну) пагонів пасльону солодко-гіркого, квіток арніки і глоду колючого, трави фіалки триколірної, листків копитняка європейського, трави з коренем чистотілу звичайного, трави хвоща і кори крушини ламкої на і склянку окропу, настоюють 2 години і п'ють теплим по 3/4 склянки тричі на день. Рослина вітаміноносна, в ній містяться вітаміни А і С, багато органічних кислот, летка олія, флавоноїди, сапоніни і 14 алкалоїдів (особливо багато їх у коренях рослини —близько 1,4%, з яких дуже важливі хелідонін, сангвінарин, холеретин, протопін), В експерименті препарати чистотілу стримують ріст злоякісних пухлин, тому його стали вживати як лікувальний і профілактичний засіб від раку.

Чистотілом можна лікувати хворих, яким протипоказані хірургічні операції чи променева терапія,— після операцій затримує розвиток метастазів.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку порізаної рослини і настоюють 2 години. П'ють по 1/3 склянки (100 мл) тричі на день (профілактично проти раку п'ють 2—3 дні на місяць) теплим при захворюваннях печінки — гепатитах, холециститах, холелітіазі, при сильному кашлі, ядусі, бронхіальній астмі, грудній жабі і при всіх захворюваннях, спричинених спазмом гладких м'язів. М. І. Соломченко при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки застосовує сік з трави чистотілу, консервований 96° спиртом, по 1 чайній ложці з водою до їди, а також 10% настій трави по 50 г до їди протягом 2 місяців.

Чистотіл виявляє бактерицидну і фунгіцидну (протимікробну і протигрибкову) активність (бактеріостатично діє на туберкульозну паличку). Свіжим соком виводять бородавки, змазуючи їх 1 або 2 рази на день, змочивши попередньо водою і дещо зішкрябавши стерильним інструментом. Дехто спостерігав, то бородавки щезають навіть внаслідок вживання оранжевого соку чистотілу всередину — 10—20 крапель тричі на день. Свіжим соком змазують також мозолі, шкіру при лишаях, жовтих плямах та інших висипах на тілі.

Псоріаз (лускатий лишай) лікують настоєм суміші (порівну) по 1 столовій ложці подрібненої трави чистотілу великого і трави фіалки триколірної (братків) в 1 склянці окропу; 1 склянку настою випивають протягом дня. Одночасно роблять щоденно гарячі ванни з відвару трави чистотілу (4 столові ложки в 1 л води). При лупі миють ним голову, щоб зміцнити коріння волосся.

При «дикому м'ясі» і туберкульозі шкіри вживають таку мазь. Беруть 2 частини (за об'ємом) тільки-но зацвілих верхівок звіробою, 2 частини свіжої трави чистотілу і по 1 частині трави росички і квіток нагідок, розтирають це все як тістоподібну масу, додаючи трохи соняшникової олії. Цією маззю змащують виразки, роблять з просякнутих нею шматків марлі тампони тощо (М. А. Носаль).

Вживають також ось таку пасту. До взятих по 10 г спорошкованих листків чистотілу звичайного, вазеліну і ланоліну додають 10 крапель 0,25% розчину карболки, розтирають усе ретельно і кладуть на туберкульозні виразки.