Деревій хрящуватий (Achillea cartilaginea);
тысячелистник хрящеватый

Багаторічна трав'яниста волосис­то-опушена рослина родини ай­стрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі, розгалужені, 50—150 см заввишки. Листки чергові, цілісні, ланцетовидні, по краю двічіпилчастозубчасті, до 12 мм зав­ширшки. Квітки — в кошиках, які утворюють щитковидне суцвіття; крайові — язичкові, маточкові, бі­лі; серединні — трубчасті, двоста­теві. Плід — сім'янка. Цвіте у лип­ні — вересні.

Поширення. Трапляється на Захід­ному Поліссі на вологих луках, по чагарниках, біля берегів річок і озер.

Сировина. Використовують суц­віття (кошики), зібрані під час цвітіння рослини.

Рослина неофі­цинальна.

Хімічний склад. Рослина містить ефірну олію, гіркі й дубильні ре­човини. До складу ефірної олії входять азулен, пінен, борнеол та інші речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. В народній медицині Деревій хрящуватий використовують як протиза­пальний засіб та як засіб, що збу­джує апетит. Настоєм рослини лі­кують рани, запальні процеси в ро­товій порожнині тощо.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій кошиків (1 сто­лова ложка кошиків на 300 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) по 2 столові ложки через кожні 2 години.

Зовнішньо — настій кошиків (готу­ють, як у попередньому прописі) для полоскань і примочок.