Дивина залізняковидна (Verbascum phlomoides);
коровяк лекарственный

Дво- або однорічна трав'яниста повстистоопушена рослина роди­ни ранникових. Стебло просте, прямостояче, 50—200 см заввиш­ки. Нижні листки поступово зву­жені в черешки, еліптично-лан­цетні; серединні й верхні — яйце­видні, сидячі, трохи збігають на меживузля стебла. Квітки двоста­теві, неправильні, жовті, зібрані пучками по 2—4 і утворюють пе­реривчасте колосовидне суцвіття. Плід — коробочка. Цвіте у черв­ні — липні.

Поширення. Росте на відкритих місцях, на схилах, пісках та біля доріг переважно на Закарпатті.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують квітки (Flores Verbasci). Збирають лише віночки з тичинками, висми­куючи їх із чашечки. Заготівлю проводять у сонячну погоду після того як спаде роса і, бажано, в пер­шій половині дня, бо квітка три­мається тільки один день. Над­вечір віночок в'яне і стає непри­датним до використання. Сушать квітки одразу після збирання в затінку на вільному повітрі, на горищі або в теплому приміщенні з доброю вентиляцією, розклада­ючи їх тоненьким шаром на тка­нині або папері. Сухої сировини виходить 16—18%. Зберігають у металевих коробочках або в скля­ному посуді з притертою проб­кою. Строк придатності — 1 рік. Раніше рослина вхо­дила до складу Державної фар­макопеї СРСР.

Хімічний склад. Сировина містить до 2,5% слизу, сапоніни, камедь, близько 11% цукрів (у т. ч. 3,5% глюкози), іридоїдний глікозид аукубін, флавоноїд гесперидин, каротиноїди (а-кроцетин і в-каротин), дубильні речовини, аскор­бінову кислоту та сліди ефірної олії.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати Дивини залізняковидної ви­являють пом'якшувальну, відхар­кувальну, протиспазматичну та легку наркотичну дію. Вони та­мують біль, зменшують судому, набряки тканин. Дивина залізняковидна, як обволі­каючий, знеболюючий і відхарку­вальний засіб, входить до фармакопей багатьох країн світу. Окре­мо або в поєднанні з подібними за дією рослинами Дивину залізняковидну викорис­товують при запаленнях слизових оболонок верхніх дихальних шля­хів, кашлі, коклюші, бронхіті, бронхіальній астмі, емфіземі й за­паленні легень, кровохарканні, при захворюваннях травного ка­налу, печінки та селезінки, у ви­падках патологічного схуднення або нервового виснаження. Міс­цево використовують: настойку квіток — для натирань при нев­ралгії й болі в суглобах; порошок квіток — для присипань тріщин, саден і ран, попередньо змащених морквяним соком; припарки кві­ток разом з листям — до ран, за­пальних вогнищ та опіків; сидячі ванни з квіток або коріння — при защемленні гемороїдальних вуз­лів. Квітки Дивини залізняковидної входять до скла­ду  грудних чаїв.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій квіток (1 сто­лова ложка квіток на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці через кожні 3 го­дини як пом'якшувальний і відхарку­вальний засіб;

15 г суміші взятих по­рівну квіток Дивини залізняковидної і коріння алтеї лі­карської варять у 200 мл води 15—20 хв., проціджують, додають 200 г цукру, ки­п'ятять, поки не вийде сироп і дають пити дітям по 3—4 чайні ложки на день при кашлі;

суміш 1 столової лож­ки квіток Дивини залізняковидної і по 1 чайній ложці квіток нагідок лікарських і ромашки лікарської кип'ятять в 1 склянці води 5 хв., остуджують, проціджують, дода­ють 1 столову ложку цукру і дають пити дітям замість риб'ячого жиру по 1 столовій ложці тричі на день при схудненні або нервовому виснаженні;

одну чайну ложку суміші взятих по­рівну квіток Дивини залізняковидної квіток калачиків лі­сових, квіток цмину піскового і квіток алтеї лікарської заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 5 хв. і п'ють по 1—2 склянки на день при кашлі у дорос­лих;

одну столову ложку суміші взятих порівну квіток Дивини залізняковидної, квіток калачиків лісових, квіток бузини чорної, квіток липи серцелистої й сушених ягід ма­лини заливають у термосі 2 склянками окропу, парять півгодини й випивають гарячим на ніч як потогінний засіб.

Зовнішньо — чотири жмені квіток або подрібненого коріння Дивини залізняковидної заварю­ють у 5 л окропу, настоюють до охоло­дження і одержаний настій використо­вують для сидячої 15-хвилинної холод­ної ванни при защемленні гемороїдаль­них вузлів, повторюючи процедуру че­рез 2 дні.