Дріоптерис чоловічий (Dryopteris filixmas);
сорокозуб, чоловіча папороть, щитник чоловічий; щитовник мужской

Багаторічна папороть родини щитникових (аспідієвих). Має ко­ротке товсте горизонтальне або косе кореневище, густо вкрите залишками черешків. Листки (ваї) короткочерешкові (черешки тов­сті, еластичні, як і середня жилка листка, густо вкриті вели­кими ланцетними бурими лусоч­ками), 50—100 см завдовжки, зібрані біля кореневища в лійко­видний пучок. Пластинки листків двоперисті, довгастоовальні; част­ки першого порядку лінійно-ланцетні або довгасті, коротко-черешкові, глибоко-перисторозсічені, з довгастими, тупими на верхівці, косозубчастими частка­ми другого порядку. Соруси вели­кі, округлі, зближені (але не зливаються), розміщені в 2 ряди по боках середньої жилки, при­криті голим, округлонирковидним покривальцем, у центрі вдав­леним. Спороносить у червні — липні.

Поширення. Росте по всій терито­рії України в листяних і мішаних лісах, на узліссях вільшняків.

Заготівля і зберігання. Викори­стовують кореневища (Rhizoma Dryopteris filicismaris), які ко­пають ранньою весною або восе­ни, їх обтрушують від землі, очищають від корінців, лусочок, сухих черешків і змертвілих тканин (здорові тканини мають зеленуватий колір), не миючи розрізають уздовж і впоперек на кілька частин і сушать на го­рищі, в приміщенні, яке добре провітрюється, або в сушарці при температурі, не вищій за 40°. Сухої сировини виходить 30—33%. Строк придатності — не більше 1 року.

Хімічний склад. Кореневище міс­тить похідні флороглюцину, фі­ліксонову та флаваспідову кисло­ти, філмарон, альбаспідин, аспідинол, дубильні й гіркі речовини, флавоноїди, крохмаль та ефірну олію.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Галенові препарати і неогаленові препарати Дріоптериса чоловічого використовують для виганяння стьожкових глистів. Дріоптерис чоловічий — отруй­на рослина. Для уникнення побіч­них шкідливих явищ лікування треба проводити тільки під нагля­дом лікаря і обов'язково після спеціальної підготовки хворого. Так, щоб вигнати солітера, про­водять (за О.П. Поповим) такі процедури: за 1—2 дні до ліку­вання призначають поживну, але таку, що легко засвоюється (рід­ку), їжу, бідну на жири (білий хліб, сухарі, який-небудь куліш, свіже й кисле молоко, кисломо­лочний сир, рідкі молочні каші, варену свіжу рибу, киселі, каву, чай; дозволяється й цукор). Напе­редодні лікування на вечерю п'ють лише солодкий чай або каву з сухарями; на ніч вжи­вають проносну сіль (30,0); перед сном рекомендується з'їсти ку­сочок оселедця з цибулею. Вран­ці, натщесерце, поступово, через кожні 15—20 хв, вживають го­тові або саморобні пілюлі з екст­ракту Дріоптериса чоловічого Через 30 хв після вживання останньої порції ліків хворому дають сольове проносне (рицинову олію чи інші жири вжи­вати не можна!). Якщо за 3 го­дини не буде випорожнення, то ставлять теплу клізму. Якщо па­разит вийде без головки, то треба ще 1—3 рази поставити клізму. В народній медицині рослину ви­користовують і як зовнішній засіб при захворюваннях суглобів, нев­ралгіях, варикозному дерматиті, виразці гомілки та для загоюван­ня ран.

Лікарські форми і застосування.

3 готових аптечних препаратів використовують екстракт Дріоптериса чоловічого густий (Extractum Filicis maris spissum) і філіксан (Filixanum). У домашніх умовах беруть 5 мл відвару (10 г кореневища на 200 мл окропу, упарюють до по­ловини), змішують з медом і ді­лять на 10 пілюль, які замі­шують на борошні (приймають, як і аптечні препарати, під нагля­дом лікаря і після спеціальної підготовки хворого!).

Для зовніш­нього застосування готують на­стойку (1 частину подрібненого кореневища заливають на 14 днів 4 частинами спирту або міцної горілки), яку втирають у болісні місця по кілька разів на день, і відвар (1 кг кореневищ варять у 5 літрах води 2 години) для ванн, які приймають при варикоз­ному дерматиті й виразці гомілки (для однієї ванни треба 1 л від­вару; курс лікування — 30 ванн, тривалість процедури — 30 хв).

Вживання препаратів Дріоптериса чоловічого ПРО­ТИПОКАЗАНЕ при серцевій не­достатності, хворобах печінки й нирок, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гострих шлунково-кишкових і гарячкових захворюваннях, при вагітності, різкому виснаженні, анемії й туберкульозі та дітям до 2 років.