Дурман звичайний, або дурман смердючий (Datura stramonium)
німиця, коровки, колючі яблука, дур смердючий.
Родина пасльонових — Solanaceae.

З лікувальною метою використовують листя й насіння рослини.

Поширений у чорноземній смузі Європейської частини Радянського Союзу, в тому числі й по всій території України, в Передкавказзі, Західному Сибіру, в зарубіжній Європі, Північній Африці та Америці. Росте по засмічених місцях, на городах, у садах, на полях і по берегах річок.

Дурман звичайний — однорічна трав'яниста рослина. Стебло прямостояче, гладеньке, дудчасте, вилчасто-гіллясте, заввишки до 120 см. Листки чергові, великі, майже лопатеві, довгочерешкові, за формою виїмчасто-зубчасті, загострені, зверху темно-зелені, знизу — світло-зелені. Квітки великі, одиничні, містяться в розвилинах стебла, з білими хвилясто-зрослими лійковидними віночками, які вдвоє довші за свої трубчасті чашечки.

Своєрідною особливістю рослини є її плоди, що являють собою яйцевидні коробочки по 3—4 см завдовжки, густо покриті нерівними шипами («колючі яблука»). Розкриваються коробочки, коли дозрівають, по чотирьох стулках угорі. В кожній коробочці близько 500 досить великих матово-чорних, сплюснуто-нирковидних насінин.

Вся рослина, коли вона свіжа, має неприємний, одурманюючий, (через те й називають дурманом) запах, якщо її чіпати. Всі частини рослини дуже отруйні. Цвіте дурман у липні — серпні, і тоді й збирають з нього листя й сушать.

У науковій медицині листя й почасти насіння дурману застосовують при бронхіальній астмі (куріння цигарок з листя) як антиспазматичний і заспокійливий засіб. Вживання суворо обмежено, рослина дуже отруйна.

В народній медицині дурман застосовують як заспокійливий засіб при бронхіальній астмі, невралгії, неврастенії, спазмах і судомі, коклюші й судомному кашлі, від хворобливої сонливості, при хореї, епілепсії, від постійної й тривкої гикавки та при пріапізмі (болісне й тривале напруження статевого члена без статевого збудження) та німфоманії (надмірний статевий потяг у жінок).

Усередину дурман вживають у вигляді настойки й порошку.

Ця рослина є дуже радикальним засобом при частковому випадінні матки й товстої кишки (сидячі ванни, спринцювання й клізми) та при ревматизмі з тривалим перебігом.

При запаленні очей роблять примочки з відвару або розведеної настойки дурману.

Як знеболюючий засіб цю рослину застосовують і при сильних болях (спазмах) у шлунку.

Способи застосування. Відвари: 1) для вдихання: 20,0 на 200,0 води; вдихати через ніс протягом 15—20 хвилин;

2) для ванн: 20 г на відро води.

Настойка: 20,0, або 1 частина товченого насіння на 5 частин спирту; вдихати через ніс 15—20 хвилин.

Усередину: по 2 краплі на 2 столові ложки води; вживати 4—5 разів на день.

Примочка до очей: відвар або розведена настойка; по 1—2 чайні ложечки на 1/2 склянки води.

Порошок із сухого листя: для вживання всередину брати на кінчик складаного ножика, точніше — не більше як по 0,1 г на один раз і по 0,3 г на день.