Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare);
солодкий кріп, аптечний кріп; родина Селерових (Аріасеае), або Зонтичних (Umbelliferae);
фенхель обыкновенный

Інколи цю рослину з кроповим запахом можна купити на ринку замість кропу. Щоправда, виникають деякі сумніви: листя трохи грубше, та й запах не зовсім кроповий, з легким анісовим відтінком.

Це фенхель звичайний, зазвичай дворічна, гола, сива рослина. Стебло у неї прямостійне, заввишки до 200 см, округле, тонкоребристе. Листки піхвові, нижні — черешкові, багаторазово перисторозсічені на вузьколінійні частки, як у кропових. Верхні листки сидячі. Квітки правильні, жовті, двостатеві, п'ятипелюсткові, зібрані у складні зонтики, що розташовані на верхівках стебла і гілок. Цвітуть у липні-серпні. Плід — двосім'янка, дозріває у вересні. Фенхель — уродженець Середземномор'я і Західної Азії, теплолюбний. У Росії його культивують у Краснодарському краї, оскільки північніше він визріває погано. В Україні фенхель вирощують по всій території як лікарську, ефіроолійну і пряно-смакову рослину.

Для приготування ліків заготовляють плоди фенхеля. Надземну частину скошують у стадії неповного дозрівання (рослина має зеленувато-бурий колір, а зонтики — сіро-попелястий), зв'язують у снопики, досушують, потім обмолочують і очищують від сміття. Сировину зберігають у прохолодному сухому приміщенні протягом трьох років. Плоди фенхеля, олія, яку з них отримують, та «кропова вода» є в продажу в спеціалізованих аптеках.

У плодах міститься ефірна олія (4-6%), до складу якої входить 60% анетолу, 10-12% фенхону, пінен, камфен, анісовий альдегід та інші сполуки. Крім ефірної олії, плоди містять білкові речовини, жирну олію (до 18%), кумарин умбеліферон, флавоноїди та інші речовини.

Препарати фенхеля виявляють спазмолітичну і вітрогінну дію, підвищують секреторну активність травних залоз, сприяючи травленню, діють як слабкий сечогінний і відхаркувальний засіб. Зазвичай їх призначають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються спазмами, метеоризмом, болями у кишечнику (спастичні коліти і кишкова коліка). Особливо ефективна «кропова вода» для дітей. Застосовують фенхель також при жовчно- і сечокам'яній хворобах, бронхітах і кашлюку, мізерних менструаціях і статевому інфантилізмі. Внутрішнє застосування настоїв плодів у поєднанні із зовнішніми обмиваннями корисне при мікозах (грибкових ураженнях шкіри). Плоди рослини входять до складу багатьох вітрогінних, проносних чаїв і заспокійливих зборів.

Свіже листя фенхеля додають у салати, рибні та м'ясні страви при тушкуванні. Соус з фенхеля дуже добре підходить до холодної риби. Плоди кладуть у пряні супи, маринади та різні соління. Найбільш широко цю рослину застосовують у французькій та італійській кухнях.

Настій плодів. 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу. Настоюють до охолодження, проціджують. Приймають по 1/3 склянки 3-4 рази на день перед їдою.

Фенхелева олія. 2-3 краплі дітям, 5-10 крапель дорослим на шматочок цукру. При кашлі.

«Кропова вода». По 1 чайній ложці дітям і 1 столовій ложці дорослим 3-6 разів на день. Вітрогінний засіб.

Настій плодів (зовнішнє). 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу. Настоюють до охолодження, проціджують. Обмивають уражені ділянки тіла при мікозах 2 рази на день.