Фіалка Китайбелева (Viola kitaibeliana);
братки китайбелеві; фиалка Китайбєлева

Однорічна 5—30 (40) см заввишки рослина родини фіалкових. Стеб­ла прямостоячі або висхідні до майже лежачих, прості або від основи розгалужені, сіруваті від густого опушення. Листки черго­ві, прості, по краю зубчасті або майже цілокраї (примордіальні), з пальчастороздільними прилист­ками; примордіальні листочки дрібні, широколопатковидні, з че­решком, довшим за пластинку; нижні стеблові листки округло або широкояйцевидні, з череш­ком, не коротшим або довшим за пластинку, верхні — видовжено- або лінійно-ланцетні, розвивають­ся лише під кінець цвітіння. Квітки всі пазушні, двостатеві неправильні, п'ятипелюсткові, на довгих (22—75 мм) ніжках; віно­чок увігнутий, дещо коротший за чашечку, білувато-жовтуватий, іноді з синюватими верхніми пе­люстками. Плід — коробочка. Цві­те з квітня до червня.

Поширення. Фіалка китайбелева росте по степах, степових та ка­м'янистих схилах переважно в Злаковому, рідше в Злаково-Лучному степу.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують траву фіалки (Herba Violae tricoloris). Траву зрізають серпом або ножем, розкладають під навісом або в добре провітрюваному при­міщенні шаром 5—7 см на тканині чи папері і сушать, періодично перемішуючи. Сухої трави вихо­дить 20—22%. Строк придатно­сті — півтора року. Трава фіалки є у продажу в аптеках.

Хімічний склад. Трава фіалки китайбелевої містить флавоноїди (2,1%); рутин, віолантин, вітексин, ізовітексин, орієнтин, ізоорієнтин, віценін, ізокверцитрин, лейкоантоціанідин, віоланін, са­понаретин та ін.; антоціанові глі­козиди (у квітках); віоланін, З-глікозид дельфінідину, 3-глікозид, пеонідину; каротиноїди: В-каротин, віолоксантин, зеаксантин, ауроксантин, флавоксантин; са­поніни (14,8% ), урсолову кисло­ту (до 6,2%), слизисті й дубиль­ні речовини, вітамін С, ефірну олію (0,01%), та інші сполуки. У складі ефірної олії є метило­вий  ефір   саліцилової кислоти.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Лікування фіалкою китайбелевою дуже популярне. Пояснюється це виключно ши­роким діапазоном цілющих вла­стивостей цієї рослини. В ній поєднуються антисептичні, про­тизапальні, бронхолітичні, від­харкувальні, діуретичні, слабкі жовчогінні й спазмолітичні вла­стивості. Зважаючи на це, настій трави фіалки китайбелевої при­значають  при  гострих респіраторних захворюваннях, хроніч­них бронхітах і бронхопневмо­ніях, при коклюші, в разі запаль­них захворювань шлунково-киш­кового тракту, нирок і сечового міхура, при нирковокам'яній хво­робі, від подагри й поліартриту. Дермотонічні, гіпосенсибілізуючі, протизапальні, антимікробні, антисклеротичні, болезаспокійли­ві й протисверблячі властивос­ті виправдовують терапевтичне застосування фіалки китайбелевої в дерматологічній практиці. Пероральне застосування настою трави фіалки показане і дає добрий терапевтичний ефект при свербцю, кропивниці, мляво гра­нулюючих ранах, трофічних ви­разках, вуграх, фурункулах, аві­тамінозах з висипами на шкірі, псоріазі та екземі. Для місце­вого лікування орального і ге­нітального афтозу, гноячкових висипів при імпетиго, герпесних висипів та корости застосовують сік, видавлений із свіжозібра­ної трави фіалки. В акушерській практиці настій трави фіалки дають усередину як засіб, що сприяє скороченню матки в після­родовий період. Часто фіалку використовують у сумішах з ін­шими лікарськими рослинами. Препарати фіалки не виявляють побічного впливу на організм, але надмірне вживання їх може спричинити   діарею   і блювання.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій трави (2 сто­лові ложки сировини на 400 мл окропу, настояти 2 години, проці­дити) по півсклянки 4 рази на день до їди; Аверин чай (столову ложку суміші трави фіалки китайбелевої чере­ди трироздільної й пасльону солод­ко-гіркого, взятих у співвідношенні 4:4:1, заварюють у склянці окро­пу) дають дітям в охолодженому вигляді по 1 столовій ложці 3—4 рази на день як протизолотушний засіб;

сто­лову ложку суміші трави фіалки китайбелевої, золототисячника мало­го, рутки лікарської, пасльону солодко-гіркого, багна звичайного і листя копитняка європейського, взятих у співвідношенні 2:2:1:1:1:1, настоюють на склянці окропу і вживають по третині склянки 3 рази на день при хронічній екземі, псоріазі й дерма­титі;

2 столові ложки суміші (по­рівну) трави фіалки китайбелевої і череди трироздільної, листя горіха волоського і суниць лісових настою­ють до охолодження на склянці окро­пу, проціджують і вживають по тре­тині склянки 3 рази на день як засіб, що сприяє скороченню матки в післяродовий і післяабортний пе­ріоди та при надмірних менструа­ціях, пов'язаних з запальними за­хворюваннями матки.

Зовнішньо — змащування свіжим соком.