Фіалка польова (Viola arvensis);
братки польові; фиалка полевая

Однорічна або дворічна розсіянокоротковолосиста рослина родини фіалкових. Стебла прямостоячі або підведені, 5—50 см заввишки, прості або від основи розгалуже­ні, з висхідними нижніми гілками. Листки чергові, прості, по краю зарубчасті або пилчасто-зарубча­сті (верхні), з перистороздільними прилистками (бічних внутрішніх часток 3, зовнішніх — до 6, кінце­ва частка збільшена і часто листо­видна); нижні листки коротко-яйцевидні або округло-овальні, іноді з дрібновиїмчастою осно­вою пластинки, з черешками, не коротшими за пластинку; серед­ні— видовженояйцевидні або видовженоеліптичні, з клиновидною основою, що збігає на коротень­кий черешок; верхні — видовженоланцетні, з малопомітним че­решком. Квітки всі пазушні, дво­статеві, неправильні, п'ятипелюст­кові, на довгих (25—115 мм) ніж­ках; віночок увігнутий, помітно коротший за чашечку, ясно-жов­тий, з блідішими верхніми пе­люстками. Плід — коробочка. Цві­те з квітня до вересня.

Поширення. Фіалка польова росте по всій території України по піс­куватих берегах річок, як бур'ян по відкритих місцях, біля доріг, на полях та городах.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують траву фіалки (Herba Violae tricoloris). Траву зрізають серпом або ножем, розкладають під навісом або в добре провітрюваному при­міщенні шаром 5—7 см на тканині чи папері і сушать, періодично перемішуючи. Сухої трави вихо­дить 20—22%. Строк придатно­сті — півтора року. Трава фіалки є у продажу в аптеках.

Хімічний склад. Трава фіалки польової містить флавоноїди (2,1%); рутин, віолантин, вітексин, ізовітексин, орієнтин, ізоорієнтин, віценін, ізокверцитрин, лейкоантоціанідин, віоланін, са­понаретин та ін.; антоціанові глі­козиди (у квітках); віоланін, З-глікозид дельфінідину, З-глікозид, пеонідину; каротиноїди: В-каротин, віолоксантин, зеаксантин, ауроксантин, флавоксантин; са­поніни (14,8% ), урсолову кисло­ту (до 6,2%), слизисті й дубиль­ні речовини, вітамін С, ефірну олію (0,01%), та інші сполуки. У складі ефірної олії є метило­вий  ефір   саліцилової кислоти.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Лікування фіалкою польовою дуже популярне. Пояснюється це виключно ши­роким діапазоном цілющих вла­стивостей цієї рослини. В ній поєднуються антисептичні, про­тизапальні, бронхолітичні, від­харкувальні, діуретичні, слабкі жовчогінні й спазмолітичні вла­стивості. Зважаючи на це, настій трави фіалки польової при­значають  при  гострих респіраторних захворюваннях, хроніч­них бронхітах і бронхопневмо­ніях, при коклюші, в разі запаль­них захворювань шлунково-киш­кового тракту, нирок і сечового міхура, при нирковокам'яній хво­робі, від подагри й поліартриту. Дермотонічні, гіпосенсибілізуючі, протизапальні, антимікробні, антисклеротичні, болезаспокійли­ві й протисверблячі властивос­ті виправдовують терапевтичне застосування фіалки триколірної в дерматологічній практиці. Пероральне застосування настою трави фіалки показане і дає добрий терапевтичний ефект при свербцю, кропивниці, мляво гра­нулюючих ранах, трофічних ви­разках, вуграх, фурункулах, аві­тамінозах з висипами на шкірі, псоріазі та екземі. Для місце­вого лікування орального і ге­нітального афтозу, гноячкових висипів при імпетиго, герпесних висипів та корости застосовують сік, видавлений із свіжозібра­ної трави фіалки. В акушерській практиці настій трави фіалки дають усередину як засіб, що сприяє скороченню матки в після­родовий період. Часто фіалку використовують у сумішах з ін­шими лікарськими рослинами. Препарати фіалки не виявляють побічного впливу на організм, але надмірне вживання їх може спричинити   діарею   і блювання.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій трави (2 сто­лові ложки сировини на 400 мл окропу, настояти 2 години, проці­дити) по півсклянки 4 рази на день до їди; Аверин чай (столову ложку суміші трави фіалки польової, чере­ди трироздільної й пасльону солод­ко-гіркого, взятих у співвідношенні 4:4:1, заварюють у склянці окро­пу) дають дітям в охолодженому вигляді по 1 столовій ложці 3—4 рази на день як протизолотушний засіб;

сто­лову ложку суміші трави фіалки польової, золототисячника мало­го, рутки лікарської, пасльону солодко-гіркого, багна звичайного і листя копитняка європейського, взятих у співвідношенні 2:2:1:1:1:1, настоюють на склянці окропу і вживають по третині склянки 3 рази на день при хронічній екземі, псоріазі й дерма­титі;

2 столові ложки суміші (по­рівну) трави фіалки польової і череди трироздільної, листя горіха волоського і суниць лісових настою­ють до охолодження на склянці окро­пу, проціджують і вживають по тре­тині склянки 3 рази на день як засіб, що сприяє скороченню матки в післяродовий і післяабортний пе­ріоди та при надмірних менструа­ціях, пов'язаних з запальними за­хворюваннями матки.

Зовнішньо — змащування свіжим соком.