Рекламна пауза
Медицина
test clean in synthetic urine detection is how to pass a urine test- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Вітаміни
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Гельмінтози - лікування травами
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Фіалка триколірна |
|
Viola tricolor L. Родина Фіалкові — Violaceae
Як виглядає? Одно-, дворічна трав'яниста рослина 5—45 см заввишки. Стебло просте або галузисте, вкрите короткими волосками, лежаче, проте тягнеться вгору. Нижні листки серцеподібно-яйцевидні, верхні — ланцетні. По боках листки — два великі перистороздільні прилистки з великою верхньою часткою. Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки віночка темно-фіолетові або сині, нижня і бокові — жовті, при основі мають волоски. Цвіте з квітня до осені. Слід відрізняти від фіалки польової (Viola arvensis Murr). Де росте? На сухих луках, у ровах, на лісових галявинах, у прилісках, серед чагарників, на полях — на більшій території України. В Криму не росте. Що й коли збирають? Усю траву під час цвітіння — з червня по вересень (тільки тих рослин, що ростуть дико). Коли застосовують? При простудному кашлі як відхаркувальний засіб (у рослині містяться глікозид, віолатозид, який розщеплюється до метилсаліцилового ефіру, жовтий пігмент віолак-верцитрин, аналогічний рутину, вітамін С, каротин, тритерпенові сапоніни, летка олія, слиз, алкалоїд віолін — у коренях, дубильні речовини, мінеральні солі, похідна речовина дельфінідину віоланін — у квітках); як засіб, що полегшує діяльність нирок, сечогінний і кровоочисний при фурункулах, екземі, авітамінозі з висипами на шкірі; а також при артритах, рахіті, золотусі, запаленні сечовою міхура; при суглобному ревматизмі, подагрі і після пологів для поліпшення післяпологових виділень. (В останньому випадку беруть по 1 столовій ложці суміші трави триколірної фіалки, трави череди, листків волоського горіха і листків суниць — на 1 л окропу, напарюють і п'ють по півсклянки 5—6 разів на день). Застосовують як чай На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку братків і настоюють 10 хвилин. П'ють 1—2 склянки на день. Дітям при кашлі дають 1—2 столові ложки кілька разів на день. (Після вживання напару з братків сеча має специфічний запах). При фурункульозі 1 столову ложку суміші трави триколірної фіалки (братків), квіток нагідок і кореня лопуха в співвідношенні 5:3:2 настоюють 3—4 години на холодній перевареній воді, хвилинку кип'ятять, відціджують і п'ють по півсклянки двічі-тричі на день. При тривалому вживанні настою може виникнути пронос, блювання і сверблячий висип на тілі (дія алкалоїду віоліну — в коренях — подібна до дії еметнну). Чай виявляє заспокійливий вплив при статевому збудженні, прищуватості у юнаків— беруть 2 столові ложки суміші трави фіалки триколірної, листків м'яти холодної, шишок хмелю і кореня валеріани в співвідношенні 2:2:1:1, заварюють хвилинку в 2 склянках води, настоюють 10 хвилин, проціджують через марлю і п'ють по півсклянки вранці і перед сном. Напаром братків полощуть горло при збільшених мигдаликах, при запатеині горла. При золотушних висипах і струпах у дітей вживають таку мазь: в 100 г соняшникової олії (краще мигдалевої) варять протягом 5—10 хвилин 10 г квіток братків, 5 г трави розхідника і 5 г трави сухої нехворощі (вербени лікарської), проціджують потім у баночку і мажуть уражені місця; якщо уражена струпом голова дитини, то попередньо стрижуть волосся (М. А. Носаль). Також рекомендуємо переглянути |
ФІАЛКА ТРИКОЛІРНА (БРАТКИ ТРИКОЛІРНІ) —