Гірчак зміїний (Polygonum bistorta, синонім — Bistorta major);
горлець, змійовик, ракові шийки; родина Гречкових (Роlудопасеае);
горец змеиный

Ракові шийки відомі багатьом, не тільки збирачам цілющих трав, а й любителям кондитерських виробів. Однак йтиметься не про цукерки. Густі, рожеві, пухнасті суцвіття рослини привертають увагу на заплавних і вологих луках.

Гірчак зміїний — трав'янистий кореневищний багаторічник заввишки 40-100 см. Кореневища товсті, вигнуті, звідси й виникла одна з народних назв — змійовик. Квітконосне стебло пряме. Квітки, зібрані у густі колосоподібні суцвіття, — рожеві, червонуваті, рідше білі. Довжина суцвіть 4-10 см, ширина — 8-12 мм. Цвіте рослина у червні-серпні. Плід — тригранний горішок. Росте зазвичай на вогкуватих й заплавних луках, у заростях чагарників, поблизу водойм, на альпійських та субальпійських луках, а також у тундровій зоні. В усіх вказаних місцях змійовик — звичайна рослина у Росії та по всій території України.

Лікарські властивості гірчака зміїного відомі давно. Для приготування ліків його кореневища збирають у кінці квітування. Це дуже відповідальна мить, оскільки після відцвітання рослини губляться у лучних заростях. Після викопування кореневища промивають холодною водою, пров'ялюють (інколи ріжуть на частини), сушать під укриттям на свіжому повітрі, потім обробляють у сушарках при підвищеній температурі (50-60 °С). Готова сировина не втрачає своїх властивостей протягом шести років.

До складу кореневищ гірчака зміїного входять близько 25% дубильних речовин, органічні кислоти, крохмаль (майже 25%) та інші сполуки.

Речовини, що містяться у кореневищах, зумовлюють біологічно активну дію рослини. Препарати гірчака мають в'яжучі, протизапальні, антибактеріальні, кровоспинні та седативні (заспокійливі) властивості. Їх застосовують при захворюваннях слизових оболонок і сечового міхура. Припускають, що рослина допомагає при злоякісних новоутвореннях.

У народній медицині гірчак зміїний використовують при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, проносах, дизентерії, жовчнокам'яній і сечокам'яній хворобах. Зовнішньо настої та відвари застосовують при запальних процесах у ротовій порожнині й горлі (гінгівіті, стоматиті, пародонтозі). Ракові шийки допомагають і при шкірних хворобах — екземі різного походження, застарілих ранах та фурункульозі. Подрібнені кореневища гірчака входять до складу лікувальних шлункових чаїв.

Слід розповісти і про харчові якості гірчака зміїного. Кореневища рослини містять велику кількість крохмалю, але водночас і дубильні речовини, тому перед застосуванням у їжу їх вимочують та висушують. Після перемелювання отримують борошно, в якому 25% крохмалю і близько 10% білку. Його додають у житнє і пшеничне борошно. Хліб, спечений з цієї суміші, цілком доброякісний. Молоді пагони гірчака зміїного використовують для приготування салатів, заправляють ними овочеві супи, сушать (для приправи) й квасять.

Порошок з кореневищ. Приймають по 0,5-1,0 г тричі на день при проносах і дизентерії.

Відвар кореневищ. 20 г подрібнених кореневищ заливають 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані протягом 15 хв., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день при гострих й хронічних захворюваннях кишечнику.