Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Фібріома матки
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Вітаміни
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Екзема - лікування травами
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Гельмінтози - лікування травами
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Глід криваво-червоний - боярышник кроваво-красный (фото) |
|
Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea); Протягом цілого року це невисоке дерево, інколи кущ, милує очі. У пору квітування воно вкрите біло-рожевими квітами, які приваблюють бджіл та інших комах-запилювачів. Влітку мереживне, соковите, темно-зелене листя рослини виглядає свіжим та ошатним. Восени яскраві супліддя глоду видно здалеку. Навіть взимку вибагливо вигнуті міцні гілки з колючими пагонами приваблюють погляд. До того ж рослина надзвичайно корисна. Рід, до якого належить глід, — дуже великий, налічує, за різними даними, від 200 до 1000 видів. У Росії нараховують понад 50 видів, але найпоширеніші лише декілька з них. Найбільш важливе, переважно лікарське та харчове, значення має глід криваво-червоний. Зазвичай це дерево заввишки 4-6 м, але інколи й високий кущ. Росте глід у Європейській частині Росії, Західному й Східному Сибіру групами у розріджених лісах, інколи поодиноко, на узліссях і берегах водойм. Введений в культуру. В Україні вирощується як декоративна рослина. На пурпурно-коричневих пагонах рослини розташовані колючки завдовжки 2,5-5 см. Листки зверху темно-зелені, а зісподу — світло-зелені, оберненояйценодібні, інколи широкоромбічні, 3-7-лопатеві чи великозубчасті, з країв грубопилчасті. Квітки правильні, двостатеві, блідо-рожеві, у густих щиткоподібних суцвіттях, цвітуть у травні-червні. Плід — великий, червоний, яблукоподібний утвір, дозріває на початку осені. Інколи він жовтого, жовтогарячого, а в інших видів — чорного кольору. Живе глід довго, до 300 років. Рослину часто використовують в озелененні. Розростаючись, вона утворює непрохідну колючу живу огорожу. У науковій та народній медицині використовують квітки з листками і плоди глоду криваво-червоного (крім цього виду можна збирати квітки та плоди ще 5-6 видів). Квітки збирають на початку цвітіння, коли розпустилася лише частина з них. Сушать у затінку на повітрі. Плоди збирають у пору їхньої повної стиглості. Сушать у духовках чи сушарках при температурі 50-60 °С. Квітки рослини містять флавоноїди, кверцетин, органічні кислоти, аміни; листя — флавоноїди, органічні кислоти, ефірну олію. У плодах багато каротину, крохмалю, цукрів, органічних кислот та вітамінів (С, А, К). Глід виявляє кардіотонічну, гіпотензивну (знижує артеріальний тиск), заспокійливу, спазмолітичну та десенсибілізуючу (проти-\алергічну) дію. Спрямованість дії препаратів рослини залежить від їхнього дозування. У малих дозах препарати тонізують роботу серця, посилюють серцеві скорочення, нормалізують артеріальний тиск, у великих — виявляють спазмолітичну та заспокійливу дію. При їх вживанні настає глибокий і спокійний сон. Будь-які похідні глоду не токсичні й не викликають побічних явищ. Найчастіше їх використовують при коронарній недостатності з симптомами стенокардії, а також при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, підвищеній нервовій збудливості, втраті свідомості, гострій формі суглобового ревматизму. Настої квіток та плодів допомагають при клімактеричних неврозах. Часто квітки і плоди глоду додають у лікарські чаї та збори. Найбільш ефективні препарати, виготовлені зі свіжих квіток. Ягоди глоду особливо корисно вживати хворим на цукровий діабет. Глід славиться не тільки як ліки. Плоди рослини, які називають яблуками (а насправді це мініатюрні яблучка), цілком придатні для споживання. їх можна вживати сирими, сушити, готувати різні страви. Сирі плоди досить солодкі й борошнисті. Сушені яблучка перемелюють, заварюють і використовують для начинки пирогів. У Сибіру мелені сушені плоди глоду раніше додавали у зернове борошно. Для компотів і киселів немає кращої пікантної добавки, ніж сухі яблучка цієї рослини. Щоб отримати желе з глоду, плоди варять з молоком, після уварювання желе перетворюється на чудову пастилу, якої не купиш у магазинах. Проте не слід вживати в їжу багато сирих ягід, оскільки це може викликати легке нездужання. Листки глоду використовують як сурогат чаю, а підсмажені ягоди, у суміші з іншими рослинними компонентами, заварюють для імітації кавового напою. Глід — чудовий весняний медонос, його медова продуктивність досягає 50 кг з 1 гектара насаджень. Деревина цієї рослини дуже міцна, придатна для виготовлення різноманітних виробів, а подрібнені корені Глоду — якісна сировина для отримання харчового жовтого барвника. Настойка квіток. 10 г свіжих квіток заливають 100 мл 70%-ного спирту, настоюють протягом 2 тижнів, проціджують. Приймають по 15-20 крапель у чарці води 3 рази на день. При використанні настойки як заспокійливого засобу дозу збільшують у 2-3 рази. Настій квіток. 1 столову ложку сухих квіток заливають 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують. Приймають по 1/2 склянки від 2 до 8 разів на день. Настойка плодів. 10 г сухих подрібнених плодів настоюють у 100 мл 70%-ного спирту протягом 2 тижнів, проціджують. Приймають по 30-40 крапель у чарці води. Настій плодів. 1 столову ложку сухих подрібнених плодів заливають 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують. Приймають по 1/2-1/3 склянки 2-3 рази на день. Також рекомендуємо переглянути |