Горобина звичайна (Sorbus аuсuрагіа);
родина Розових (Rosaceae);
рябина обыкновенная

Добре відоме це дерево. Не сплутаєш з іншими його зелене мереживне листя і яскраво-червоні плоди. Горобина стане в пригоді усім — людям, звірам і птахам. Плодами дерева ласують ведмеді, дрозди, омелюхи, снігурі,

їдять їх і люди. Щоправда, ягоди трохи гіркуваті, але після перших морозів вони стають солодкими.

Горобина — дерево заввишки 5-15, інколи до 20 м. Листки у неї чергові, непарноперисті, складаються з 7-15 довгастих чи довгасто-ланцетних, пилчастих з країв листочків. Зверху вони матово-зелені, а зісподу — сиві. Квітки двостатеві, утворюють багатоквіткове шиткоподібне суцвіття. Плід — яблукоподібний, як у глоду, яскраво-червоний чи оранжевий (колір залежить від місця зростання і сорту). Квітує у травні, плоди достигають у кінці серпня — вересні. Горобина широко розповсюджена у лісах середньої смуги Росії, степової та лісостепової зони України, росте на берегах річок, узвишшях, надає перевагу піщаним і торф'янистим грунтам. Вирощують горобину у сільській місцевості здавна не тільки як лікарську і харчову, а й декоративну рослину.

З лікарською метою збирають плоди горобини, вони входять до Державної Фармакопеї Росії та України. У народній медицині використовують квітки і, рідше, листя рослини. Плоди збирають до настання заморозків разом з плодоніжками. Свіжі плоди можна зберігати при температурі, близькій до 0 °С. Для сушіння їх звільняють від плодоніжок, пров’ялюють при кімнатній температурі й сушать у сушарках при температурі не вище 60 °С. Плоди горобини є у продажу в спеціалізованих аптеках. Термін зберігання лікарської сировини — 2 роки.

Хоча й називають горобину звичайною, насправді це полівітамінна рослина: вона містить каротин (провітамін А), вітаміни С (до 100 мг%), В₂ (0,05-0,07 мг%), Е (до 5 мг%), органічні кислоти (яблучну, винну, янтарну), цукри (до 8%), спирти, пектинові та дубильні речовини, мікро- і макроелементи. У листках рослини міститься велика кількість вітаміну С, каротиноїди та інші складні органічні сполуки, а в квітках — глікозиди.

Плоди рослини використовують, перш за все, як полівітамінний засіб при гіпо- та авітамінозі, вони входять до складу вітамінних чаїв. Але цим не вичерпуються корисні властивості горобини. Плоди застосовують як в'яжучий, послаблювальний, жовчогінний, сечогінний і кровоспинний засіб. Існують дані, що препарати рослини знижують рівень холестерину в крові та кількість жиру в печінці, тому їх вживання корисне при серцевих недугах і ожирінні. Настій, відвар і сік зі свіжих плодів використовують при жовтяниці (гепатиті), гепатохолециститі, дизентерії, геморої, маткових кровотечах, затримці менструацій, а також як протизаплідний засіб. Свіжі ягоди горобини корисно вживати хворим на гіпертонію, атеросклероз і сечокам'яну хворобу.

Квітки рослини використовуються у народній медицині, препарати з них мають сечогінні та послаблювальні властивості.

Горобина також відома як непоганий медонос — її медова продуктивність становить 30-40 кг з 1 гектара. Горобиновий мед червонуватий, ароматний, кристалізується у великозернисту масу.

Свіжий сік з плодів. Приймають по 50 мл 3-4 рази на день.

Відвар плодів. 15 г сушеної сировини на 200 мл окропу. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Настойка свіжих плодів. 200 г подрібненої сировини на 1 л 40%-ного спирту (горілки), настоюють 12 діб, проціджують. Приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день. При порушеннях менструального циклу в клімактеричному періоді.

Протипоказане вживання горобини при схильності до підвищеного зсідання крові.