Гармала звичайна (Peganum harmala);
могильник степовий; гармала обыкновенная

Багаторічна трав'яниста гола ро­слина родини паролистових. Має міцне багатоголове кореневище. Стебла розкидисті, борозенчас­ті, 20—70 см заввишки. Листки глибоко 3—5-роздільні, з цілісни­ми або двічі-тричіроздільними лінійними загостреними частка­ми. Квітки двостатеві, правильні, жовтаві, одиничні, на товстуватих ніжках, супротивних лист­кам. Плід — коробочка. Цвіте у травні — липні.

Поширення. Росте на степах, то­локах і забур'янених місцях у Сте­пу (на Присивашші і в Криму).

Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, і насіння. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. Усі частини рос­лини містять алкалоїди, до скла­ду яких входять гармалін, гармін і пеганін. У насінні, крім цього, є жирна олія (до 14,25%), барв­ники та інші речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Алкалоїд гармін у вигляді хлористоводневої солі використовували для лікування наслідків епідемічного енцефа­літу, при паркінсонізмі. Алкало­їд пеганін має гіпотензивні й жовчогінні властивості, а також властивості, які тонізують сер­цеву діяльність. Препарат пе­ганін гідрохлорид дозволено як антихолінестеразний засіб при міопатії й міастенії, а також як послаблюючий засіб при запо­рах і атонії кишечника. В народній медицині препаратами з трави Гармали звичайної лікують простуду, малярію, неврастенію, епілептичні припад­ки, безсоння, хвороби жіночої статевої сфери та різні розла­ди шлунково-кишкового тракту. Ванни з трави Гармали звичайної рекомендують при ревматизмі, корості та інших захворюваннях шкіри. Насіння використовують   як потогінний і антигельмінтний засіб.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — насіння по 10—15 на­сінин 2—3 рази на день;

чайну ложку сухої подрібненої трави заварюють 2 склянками окропу і п'ють по столо­вій ложці 3 рази на день.