Гвоздика різнобарвна (Dianthus versicolor);
гвоздика разноцветная

Багаторічна трав'яниста опушена рослина родини гвоздикових. Сте­бла численні, висхідні, 20—50 см заввишки. Листки супротивні, лі­нійно-ланцетні, цілокраї, 2—7 мм завширшки. Квітки правиль­ні, двостатеві, розміщені по­одинці на верхівках стебла та його гілок, 5-пелюсткові; пе­люстки зубчасті, зісподу зеле­наві, зверху рожево-пурпурові. Плід — коробочка. Цвіте у черв­ні — серпні.

Поширення. За даними, які по­требують перевірки, трапляється в північних районах Ворошиловградської області на степах і ка­м'янистих схилах.

Сировина. Використовують траву, заготовлену під час цвітіння рослини.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава Гвоздики різнобарвної містить сапоніни і алкалої­ди (0,07%).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина проявляє кровоспинні, спазмолітичні, зне­болюючі, протизапальні, анти­токсичні, в'яжучі та сечогінні властивості. Найчастіше її вико­ристовують як засіб, що підвищує тонус матки, регулює місячні, зупиняє маткові, гемороїдальні й інші внутрішні кровотечі, та як абортивний засіб. Інколи її вико­ристовували при проносах, про­студі (як потогінний засіб), при укусах скажених тварин, а також при епілепсії, еклампсії та інших судомах.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (1 столо­ва ложка подрібненої трави на 200 мл окропу, настоюють 2 години) по 1 сто­ловій ложці тричі на день;

рідкий екстракт (25 г трави на 200 мл окропу, випарюють наполовину) по 1 чайній ложці тричі на день;

настій трави на прованській олії (у співвідношенні 1:10, настоюють 8 днів, віджимають) по 5—10 крапель тричі на день.