Гісоп лікарський (Hyssopus officinalis);
иссоп обыкновенный

Багаторічна трав'яниста дрібно-опушена рослина родини губо­цвітих. Стебла чотиригранні, підведені, 20—50 см заввишки. Лист­ки цілокраї, довголанцетні, до 8 мм завширшки, до основи кли­новидно звужені, без помітного черешка, крапчастозалозисті, з трохи загорнутими на спідній бік краями. Квітки неправильні, двостатеві, яскраво-сині, іноді ро­жеві; суцвіття переривчастоколосовидне, майже однобічне. Плід — з 4 горішків. Цвіте у черв­ні — серпні.

Поширення. Походить з Півден­ної Європи. На Україні виро­щують у садах і на городах як ефіроолійну рослину. Дичавіє.

Заготівля і зберігання. Викори­стовують траву (верхівки стебла до 20 см завдовжки), зібрану під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або в приміщенні. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у сухому приміщен­ні в мішках.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить ефірну олію (0, 6—1%), флавоної­ди (0,9%), тритерпенові кисло­ти (урсолова, олеанолова), ду­бильні й гіркі речовини, смоли, камедь і барвники. До складу ефірної олії входять 1-пінокамфон, а-пінен, (В-пінен, камфен, цинеол, 1-пінокамфеол, пінокамфеолацетат і сесквітерпени. Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина має анти­септичні й спазмолітичні власти­вості. В багатьох зарубіжних країнах Гісоп лікарський використовують у науковій медицині, в колишньому Радянському Союзі — лише в народній. У вигляді на­стою або настойки його вжи­вають як відхаркувальний засіб при хронічних катарах верхніх дихальних шляхів (бронхіти, тра­хеїти, ларингіти), при бронхіаль­ній астмі, поганому травленні, хронічних колітах, метеоризмі й запорах, як глистогінний засіб, а також при анемії, неврозах, стенокардії, ревматизмі та гіпергідрозі. Місцево Гісоп лікарський викорис­товують при запаленні очей, при стоматитах, охриплості голосу, захворюваннях глотки, для ліку­вання забитих місць, синців, ран та екзем.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій трави (1—2 сто­лові ложки на 400 мл окропу, на­стоюють 1 годину, проціджують) по півсклянки 2—3 рази на день за 20 хв до їди (пити теплим);

настой­ку трави (20 г трави на 100—200 мл горілки, настоюють 7 днів, проціджують) по 1 чайній ложці 2—3 рази на день.

Зовнішньо — настій трави (2 чайні ложки трави на 200 мл окропу, настоюють 30 хв) для полоскань, про­мивань та компресів.