Глуха кропива біла (Lamium album);
мертва кропива; яснотка белая

Багаторічна  трав'яниста корене­вищна м'якоопушена рослина ро­дини губоцвітих.  Стебло чотири­гранне, пряме, 15—50 см заввиш­ки. Листки супротивні, прості, черешкові, яйцевидні, великопилчасті, з серцевидною основою й за­гостреною верхівкою. Квітки зигоморфні,  білі або  блідо-жовті,   в гу­стих кільцях. Плід — з 4 горішків. Цвіте у травні — серпні.

Поширення. Росте розсіяно в за­хідних і правобережних районах України по чагарниках і засміче­них місцях.

Заготівля і зберігання. Збирають віночки квіток, висмикуючи їх з чашечок. Зібрані віночки негайно сушать під наметом або в примі­щенні, розстеливши тонким (2—3 см) шаром на папері або тканині. Важливо, щоб квітки зберегли бі­лий колір. Сухої сировини ви­ходить 16—20%. Рідше викори­стовують траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини.

Рос­лина неофіцинальна.

Хімічний склад. Квітки містять дубильні речовини (до 10%), слиз, сапоніни, ефірну олію (0,5%), ал­калоїд ламін, феноли (4,4%), цукор, аскорбінову кислоту. В листках є слиз, каротин (14—15 мг %), аскорбінова кислота (130 мг %).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина використо­вується в народній медицині як кровоспинний, в'яжучий, сечогін­ний і відхаркувальний засіб та як засіб, що регулює обмін речовин. Внутрішньо препарати Глухої кропиви білої вжи­вають при носових, легеневих, гемороїдальних і маткових крово­течах, при захворюваннях дихаль­них шляхів і горла, в разі гост­рих і хронічних запальних про­цесів у сечовивідних шляхах (уретрит, цистит, пієлонефрит), при гострому та хронічному гло­мерулонефриті, диспепсичних розладах і безсонні. Як окремо, так і в поєднанні з іншими лікар­ськими рослинами Глухої кропиви білої викори­стовують для регулювання мен­струального циклу, при болісних менструаціях і дисменореї. Як зов­нішній засіб настій квіток Глухої кропиви білої використовують у дерматології (алергічні дерматити, екзема, свербіння, розтріскування шкіри, геморой, фурункули, виразки то­що), при ангіні й кровоточивому гінгівіті та при білях у жінок. Місцеве лікування проводять у поєднанні з внутрішнім прийман­ням настою квіток Глухої кропиви білої для посилення терапевтичного ефек­ту.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій квіток (1 столо­ва ложка квіток на 200 мл окропу, на­стоюють до охолодження) по півсклян­ки 3—4 рази на день;

свіжий сік рос­лини (прокип'ячений на водяній бані) по 2 столові ложки тричі на день при анемії, гепатиті та холециститі;

одну столову ложку суміші квіток Глухої кропиви білої, трави приворотня звичайного, трави деревію звичайного і короня валеріани лікарської у співвідношенні 5:2:1:2 на склянку окропу настоюють 30 хв і п'ють по півсклянки 3—4 рази на день для регулювання менструального циклу;

одну столову ложку суміші кві­ток Глухої кропиви білої, трави приворотня звичай­ного, квіток ромашка лікарської і тра­ви гірчака перцевого у співвідношенні 2:2:2:4 на 300 мл окропу варять 15 хв і п'ють по 1—3 склянки на день при болісних менструаціях і дисменореї.

Зовнішньо — настій (4—5 чайних ло­жок квіток на 200 мл окропу) для поло­скань, обмивань, місцевих ванн, комп­ресів та спринцювань.