Горобина чорноплода (Aronia melanocarpa);
аронія чорноплода; арония черноплодная

Листопадний густий кущ родини розових, заввишки 0,5—2 м. Лист­ки чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, загостре­ні, по краю пилчасті, зверху тем­но-зелені, зісподу — світліші. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі або рожеві, в щитковидних суцвіттях. Плід — яблуковидний, кулястий, чорний, соковитий, 6—15 мм у діаметрі. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення. Походить з Північ­ної Америки. На території Украї­ни вирощують як плодову, лі­карську й декоративну рослину.

Сировина. З лікувальною метою використовують плоди, які збира­ють у вересні — жовтні. Викори­стовують свіжими або сушать. Сушіння проводять на відкрито­му повітрі або в сушарках при температурі 40—50°. Сушені пло­ди відпускають аптеки.

Хімічний склад. Плоди містять 5—6% фенольних сполук (фла­воноїди і фенолокислоти), до 2,5% пектинових речовин, цукри (4,6—9,4%), фенолкарбонові кислоти, фолієву кислоту, рибо­флавін, нікотинову кислоту, токо­ферол, аскорбінову кислоту та мікроелементи (йод — 5—6 мкг/ 100 г, молібден, марганець, мідь, бор, кобальт і інші).

Фармакологічні властивості і використання. Рослина має гіпо­тензивні,   спазмолітичні, проти­запальні, капілярозміцнюючі, се­чогінні й жовчогінні властивості. Плоди або сік з них зумовлюють гіпотензивну та спазмолітичну дію як в умовах експерименталь­ної гіпертонії, так і у хворих на гіпертонічну хворобу. Завдяки вмістові в плодах фенолкарбо­нових кислот і йоду їх застосо­вують у комплексній терапії тиреотоксикозу. В клінічних та експериментальних умовах вста­новлено, що плоди горобини виявляють помітний активізую­чий вплив на систему гемостазу, тому їх застосовують при різно­манітних патологічних зрушеннях у системі згортання крові, зокре­ма, при геморагічних діатезах, капіляротоксикозах і кровотечах різного походження. Ефективна Горобина чорноплода при атеросклерозі, цукрово­му діабеті, гломерулонефритах, променевих ураженнях і алер­гічних станах, при порушеннях, зумовлених застосуванням анти­коагулянтів. Останнім часом з'я­совано, що листя Горобини чорноплодої містить ре­човини, які мають здатність поліп­шувати роботу печінки, сприяти утворенню й відтокові жовчі.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — відвар плодів (20 г сухих плодів на 200 мл окропу) по півсклянки 3—4 рази на день; свіжі плоди або сік приймають по 50—100 г тричі на день.

Лікування соком і пло­дами Горобини чорноплодої ПРОТИПОКАЗАНЕ при схильності до гіперкоагуляції крові, при виразковій хворобі шлунка і два­надцятипалої кишки та при гіпера­цидному гастриті.