Гравілат міський (Geum urbanum);
гравилат городской

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має багатоголо­ве червонуватого кольору корене­вище, яке за смаком і запахом схоже на гвоздику. Стебло прямо­стояче, м'яковолосисте, 40—60 см заввишки. Прикореневі листки ліровидноперисті, стеблові — трійчасті або трироздільні. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, яскраво-жовті, в щитковид­них суцвіттях. Плід — збірний з горішковидних сім'янок. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Росте по всій тери­торії України на засмічених міс­цях, у світлих лісах, по чагарни­ках.

Заготівля і зберігання. Використо­вують траву (Herba Gei urbani) і кореневища з коренями (Radix Gei urbani). Траву заготовляють під час цвітіння рослини, зрізу­ючи верхівки рослин завдовжки 30 см. У перший день зрізану си­ровину пров'ялюють на сонці, а потім досушують під наметом, на горищі або в приміщенні, яке доб­ре провітрюється. Корені копають восени, коли достигнуть плоди. Викопані корені миють і сушать на сонці, а при поганій погоді — в протоплених приміщеннях. Су­хої трави виходить 22%, корін­ня — 25%. Зберігають готову си­ровину в сухих приміщеннях.

Ро­слина неофіцинальна.

Хімічний склад. Усі частини рос­лини містять дубильні речовини, ефірну олію і смоли. Крім того, в коренях виявлено глікозид геїн, а в траві — гіркі речовини, слиз та інші сполуки.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Галенові препарати Гравілату міського мають протизапальні, від­харкувальні, протиблювотні, жов­чогінні, знеболюючі, седативні, кровоспинні і ранозагоювальні властивості. Раніше в науковій медицині сухі кореневища з ко­рінням під назвою «гвоздичний корінь» використовували як в'я­жучий і закріплюючий засіб при шлунково-кишкових розладах. Те­пер Гравілат міський використовують ли­ше в народній медицині. Препара­ти кореневища з корінням рекомендують при катарі шлунково-кишкового тракту (особливо при такому, який супроводиться тем­пературою), при порушенні трав­лення, метеоризмі, простих і кри­вавих проносах, дизентерії, киш­кових коліках, блюванні, при за­хворюваннях печінки і жовчного міхура, при кашлі з інтенсивним виділенням мокротиння, астмі та як засіб, що зменшує потовиді­лення при нічному потінні, поліп­шує загальний стан організму при знесиленні і заспокоює. Викори­стовують рослину і як крово­спинний засіб (при кровохаркан­ні, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах). Як зовнішній засіб відвар коріння використо­вують для полоскання рота при ангіні, стоматиті й гінгівіті, для ванн при рахіті й скрофульозі та при білях у жінок. Препарати трави дають дещо слабший тера­певтичний ефект і використову­ються в основному при проносах, дизентерії, гарячці та як заспокійливий засіб. До лікувально-профілактичного раціону корисно включати салати з молодого ли­стя Гравілату міського.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій трави (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, на­стоюють 10 хв) п'ють по 1—2 склянки на день ковтками;

відвар коріння (1 чайна ложка на 200 мл окропу, ва­рять 10 хв) п'ють по 1—2 склянки на день ковтками;

порошок коріння по 1 г 3—4 рази на день з медом як від­харкувальний засіб;

рідкий екстракт коріння (20—40 г подрібненої сирови­ни на 300 мл окропу, варять до по­ловинної кількості попереднього об'єму рідини) по 1 столовій ложці через 1/2—1 годину при маткових кровотечах;

на­стойку коріння (1:10) по 1 столовій ложці 3 рази на день при кислих ка­тарах шлунка, що супроводяться пе­чією.

Зовнішньо — олія (1 частину коріння настоюють 14 днів на 2 частинах олії) для змазування ясен, які кровоточать; відвар коріння для полоскань і ванн.

Салат з молодого листя – молоде ли­стя Гравілату міського і зелену цибулю подрібнюють, зверху кладуть кусочки яйця, солять і поливають сметаною (на 50 г листя Гравілату міського беруть 50 г зеленої цибулі, 1/2 яй­ця, 20 г сметани та сіль).