Грицики звичайні (Capsella bursapastoris);
калитник, мисочки, мішечки; пастушья сумка

Однорічна трав'яниста гола розсіяноопушена рослина родини ка­пустяних (хрестоцвітих). Стебло прямостояче, просте або розга­лужене, 10—50 см заввишки. Ли­стки чергові; прикореневі — у ро­зетці, черешкові, перисторозсічені, розділені на трикутні зубчасті частки; стеблові — сидячі, ціло­краї, біля основи стріловидні і стеблообгортні. Квітки двостате­ві, правильні, дрібні, 4-пелюсткові, білі, у верхівкових китицях. Плід — стручок. Цвіте у квітні — вересні.

Поширення. Росте по всій тери­торії України як бур'ян на полях, біля доріг та поблизу жител.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використовують траву (Herba Bursae pastoris), зі­брану під час цвітіння рослини, коли на ній починають утворю­ватися нижні плоди. Доцільно виривати рослини з коренем, який потім обрізують, залишаючи при­кореневу розетку листків (при скошуванні розетки листків за­лишаються невикористаними і си­ровина буде нижчої якості). Су­шать траву під наметом або на горищі, поки стебла не стануть ламкими. Сухої сировини ви­ходить 20%. Строк придатності — 3 роки. Сировина відпуска­ється аптеками.

Хімічний склад. Трава містить флавоноїди (рутин, лютеолін-7-рутинозид, лютеолін-7-глюкозид), дубильні речовини, аміни (хо­лін, ацетилхолін, тирамін та інші), сапоніни, органічні кислоти (фу­марова, лимонна, яблучна, винна), аскорбінову кислоту, ефірну олію та сполуки калію. Наявність у траві вітаміну К деякі автори ставлять під сумнів.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Галенові препарати Грициків звичайних виявляють виражену крово­спинну дію, знижують кров'яний тиск, посилюють моторику шлун­ка і прискорюють перистальтику кишечника, стимулюють моторну функцію матки. Листки рослини проявляють високу фітонцидну активність. В акушерстві й гіне­кології препарати Грициків звичайних використо­вують при післяпологових кровотечах, атонії матки, при трива­лих і сильних місячних у клімак­теричний період. Ефективним є й використання Грициків звичайних при легене­вих, шлунково-кишкових і нирко­вих кровотечах. У народній меди­цині, крім цього, настій трави п'ють при хворобах печінки, пе­чінкових коліках, діареї, хворобах нирок і сечового міхура, при нирковокам'яній хворобі та га­рячці. Траву Грициків звичайних часто викори­стовують у поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Так, при ниркових кровотечах Грицики звичайні корисно поєднувати з травою хвоща польо­вого, а при маткових — з ка­линою звичайною або гірчаком перцевим. До лікувально-профі­лактичного харчового раціону включають салати з молодого листя грициків.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій трави  (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 4—5 раз на день після їди як крово­спинний засіб;

чотири столові ложки суміші трави Грициків звичайних і хвоща польового (взятих порівну) заливать 3 склянка­ми окропу, настоюють 2 години і п'ють по півсклянки тричі на день як крово­спинний засіб;

рідкий екстракт грици­ків звичайних (Extractum Bursae pastoris fluidum) по 20 крапель 3 рази на день при атонії матки і маткових кровоте­чах;

одну столову ложку суміші трави Грициків звичайних і споришу звичайного (по 15 г), трави омели білої (20 г) заливають склянкою окропу, настоюють 30 хв, проціджують і п'ють щодня ввечері при тривалих маткових кровотечах;

настій трави грициків (40—50 г на 1 л окропу, настоюють 20—30 хв, проціджу­ють) п'ють теплим по півсклянки тричі на день за 1 годину до їди як жовчо­гінний засіб;

настій трави (3 столові ложки сухої або свіжої трави на 200 мл окропу, настоюють 15 хв, проціджують) п'ють по третині склянки тричі на день як гіпотензивний засіб;

сік свіжої рослини по 40—50 крапель на прийом (вважається, що сік у всіх випадках діє ефективніше за настій);

салат: молоде листя грициків подрібнюють і кладуть на кусочки огірків і помідо­рів, накривають зверху кружальцями вареного яйця і поливають вершками (на 100 г листя Грициків звичайних беруть 60 г помі­дорів, 60 г огірків, 1 яйце, 40 г вершків та сіль).

Зовнішньо — настій грициків (10 г трави на 200 мл окропу) для компре­сів на забиті місця і садна.