Гарбуз звичайний, або столовий (Cucurbita реро), гарбуз.
Родина гарбузових — Cucurbitaceae.

З лікувальною метою використовують насіння і м'якуш («м'ясо») плода.

Гарбуз — усім відома городня рослина з великими плодами, в яких багато насіння.

На відміну від інших різновидностей гарбуз, насіння якого застосовують у науковій медицині, називається звичайним, або столовим.

Є й інший вид гарбуза, який визнала наукова медицина, а саме: гарбуз голонасінний, що росте здебільшого в Азербайджані.

Гарбуз має кілька лікувальних властивостей.

Гарбузове насіння застосовують при стьожкових глистах і бичачому, свинячому й карликовому ціп'яках. Крім насіння, в народі визнають за цілющий і м'якуш («м'ясо») гарбуза.

М'якуш гарбуза, оскільки в ньому в багато цукру, каротину й вітамінів С, В₁ і В₂ та інших корисних для організму речовин, рекомендують вживати для поліпшення функціональної діяльності кишечника (при запорах) і як добрий сечогінний засіб. Найчастіше м'якуш гарбуза вживають у вигляді каші на пшоні, рисі та манних крупах з молоком і цукром — на смак.

При хворобах нирок, крім того, іноді п'ють сік із сирого м'якуша (по півсклянки на добу). Зовнішньо сік можна застосовувати при опіках, висипах та екземах. Наслідок завжди буває добрий.

Для боротьби з глистами, крім гарбузового насіння, застосовують і готовий препарат — порошок з гарбуза, який продають в аптеках. Цю знежирену білкову речовину рекомендують при стьожкових глистах.

У гомеопатії застосовують есенцію з свіжого гарбузового насіння.

Способи приготування й застосування. Насіння з гарбуза (300 насінин із сіро-зеленою шкірочкою, але без лушпайок), яке висохло на повітрі, труть невеликими порціями в ступці (або в череп'яній мисці), підливаючи потроху води, щоб вийшла рідина, схожа на молоко. До цієї рідини додають для смаку меду або варення — від 50 до 100 г. Терте насіння зливають. Загалом треба, щоб вийшло 50 мл рідини — і саме стільки й треба дорослій людині випити цих ліків натщесерце від глистів.

Дітям цих ліків треба давати по 15 мл на рік життя: наприклад, 8-річній дитині їх треба 120 мл (15 X 8).

У дні лікування дотримуватися такої дієти: в перший день (підготовка до лікування) хворому треба їсти м'яту або рідку їжу (супи, рідку кашу, овочеве пюре, кисле молоко і т. д.). Ввечері рекомендується вжити сольовий проносний засіб (25—30 г глауберової або англійської солі для дорослої людини). Наступного дня вранці хворому ставлять очисну клізму й дають пити приготовані з гарбузового насіння ліки (натщесерце). Їх треба пити ковтками протягом 30—40 хвилин. Через 2 години після цього вживають проносний засіб (для дорослої людини 40—50 г глауберової або англійської солі). А через дві години після вживання проносного треба попоїсти. Глисти іноді виходять не зразу, а в наступні 1—2 дні. Тому на 2-й і 3-й день рекомендується ставити очисну клізму (раз на день).

Якщо є свіже гарбузове насіння (влітку, восени чи взимку), не висушене, не лузане, то можна приготувати протиглистяні ліки й таким способом: узяти 500 г насіння, або близько 500 насінин, подрібнити їх у м'ясорубці разом з лушпайками, залити 5 склянками води й випаровувати протягом 2 годин на легкому вогні, не доводячи до кипіння. Відвар, згущений так майже до половини, процідити через марлю й зібрати ложкою з його поверхні непотрібний шар олії.

Для дітей до року життя беруть по 30 з насіння.

Порошок з гарбуза (готовий препарат) цілком замінює насіння; дорослим — 60—80 г, а дітям — 30—40 г. Порошок треба розмішати з невеликою кількістю води, щоб він був такий загустий, як сметана, й спожити протягом 15—20 хвилин.

Дієта така сама, як і при лікуванні насінням звичайного гарбуза.

Порошок з гарбуза або просто насіння рекомендується тим хворим, кому протипоказане лікування препаратами з чоловічого щитника (при хворобах серця, нирок і печінки, при виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки, при гострих шлунково-кишкових і гарячкових захворюваннях та при вагітності).

Насіння голонасінного гарбуза готують для лікування так само, як і насіння звичайного гарбуза, тільки в зменшеній дозі: по 150—200 г. Дієта також та сама, що й при лікуванні насінням звичайного гарбуза.