Гірчиця сарептська (Brassica juncea).
Родина хрестоцвітих — Cruciferae.
З лікувальною метою використовують насіння рослини.
З насіння гірчиці виробляють гірчичну ефірну олію. Розчинюючи цю олію в спирті (у відношенні 1 : 49), одержують гірчичний спирт, який застосовують для розтирань.
У народі насіння гірчиці у вигляді порошку, або гірчичного борошна, застосовують широко. Борошно з насіння й саме насіння є добрим збуджуючим засобом для шлунка (гірчиця столова в їжу); насіння гірчиці вживають усередину й при запорі. При хронічному нежиті гірчичного борошна насипають у панчохи.

При отруєнні опіумом гірчичне борошно вживають усередину, щоб спричинити блювання й пронос (по 1 пучці, або по 1,5 г; вживати з перервами, поки не почнеться блювання).
Гірчичне борошно наполовину з медом і замішане на відварі квіток білої лілії застосовують при ластовинні.
Способи застосування. Насіння гірчиці для вживання всередину: ковтати по 10 насінин натщесерце за півгодини до їди; щодня збільшуючи порцію, довести її до 20 насінин. Якщо нема насіння, можна вживати гірчичне борошно: починаючи з 1/4 чайної ложечки, довести до повної чайної ложечки, запивати водою. Якщо пече, запивати теплою оливковою олією або молоком.
Суміш лікувальна, яку вживають при лихоманці (за 1 раз): на 1 чарку вина взяти 1/4 чайної ложечки гірчиці й пучку або дрібок солі; пити 3 рази на день.
Настойка: 1 чайна ложечка гірчичного борошна на 10 чайних ложечок горілки; настоювати 8 днів; вживати по 20—30 крапель перед їдою.